Святий Василій Великий навчаючи про піст, писав: «Не шукай користі тільки в самому стриманні від страв! Правдивий Піст – це усунення гріхів. «Усувай усяке братання з неправдою» (Іс 58,6). Прости ближньому образи… Ти не їси м’яса, але пожираєш брата. Стримуєшся від вина, але не поконуєш своєї зарозумілості… Гнів – це пицтво душі, бо він її приголомшує, подібно як вино» (Про Піст, 1).

Посні дні в УГКЦ є наступні:

1. До стриманості від вживання м’ясних страв в усі п’ятниці цілого року, за винятком загальниць і припадаючих у ті дні Господських і Богородичних празників. В ці дні дозволяється вживати молочні страви.
2. До стриманості від м’ясних і молочних страв у перший день святої Чотиридесятниці, тобто Великого посту і у Велику П’ятницю
3. До стриманості від м’ясних страв і до посту, тобто до здержливості в кількості їди: в навечір’я Різдва Христового і  Богоявлення а також у наступні свята: Воздвиження Чесного Хреста і Усікновення Чесної Голови св. Івана Хрестителя. Дозволена кількість їди у ті дні обмежена до одноразової їди досита (страви з молоком чи буз молока) з додатковим скромним підкріплення відповідно до місцевих звичаїв.
4. Церква зобов’язує: до стриманості від м’ясних страв дітей, які закінчили 14-ий рік життя, а до посту тих усіх, що закінчили 21-ий рік життя аж до закінчення 59-го року життя.
5. Вийняті від цього закону: недужі душевно і тілесно, матері, що кормлять, а також ті, що не розпоряджаються вповні своєю особою задля прийнятих на себе обов’язків.
6. Єпископи, Отці парохи і сповідники можуть уділювати в потребі диспензи (послаблення чи звільнення) від цього закону, згідно із нашим обрядом.
7. Звільнені від посту є: Читати повністю…

Пастирське послання Блаженнішого Святослава до вірних Української Греко-Католицької Церкви на Великий піст

«Покайтесь, бо Небесне Царство близько!»
Мт. 4, 17

Дорогі у Христі!

Цими словами нашого Божественного Спасителя закликає сьогодні Христова Церква кожного з нас розпочати благословенний час Великого посту. Назва цього посту – «Великий» – не випадкова: вона зумовлена тими Божими дарами і плодами для нашого духовного життя, які можемо здобути в цей час, якщо гідно його проживемо. Велич цього часу визначається також глибиною духовної переміни нашої особи і нашого життя, яка буде наслідком зустрічі з милосердним і люблячим Небесним Отцем.

Тож як гідно прожити цей період, щоб перемінити і збагатити своє життя? Передусім, дорогі в Христі, потрібно пам’ятати, що дотримуватися посту не означає лише обмежити себе в їжі та розвагах. Постити – це насамперед стримуватися від гріха, від злих звичок і пристрастей. Це також відкинення байдужості, злих помислів та егоїзму. Великий піст – це запрошення, скероване до кожного з нас, зранених гріхами, обтяжених немочами та виснажених щоденними клопотами, кинутися в Господні обійми.

Святі отці та духовні вчителі Церкви, закликаючи християн гідно прожити піст, називали його часом духовного пробудження і оновлення людини, порівнювали з духовною весною, під час якої в наших душах пробуджується божественне життя: «…Коли закінчується зима і починаємо зближатися до весняного тепла, тоді мореплавець знову виводить свій човен у море, вояк чистить зброю та тренує свого коня до боротьби, селянин вигострює свій реманент, а подорожній, відчувши приплив сил, підперезується та пускається в дорогу… Подібно і ми в цей час приходу духовної весни налаштуймо свою духовну зброю, як солдати, нагострімо своє знаряддя, як землероби, та, як справжні керманичі, берімо в руки човен свого духу, щоб бути готовими вистояти перед навалами хвиль безглуздих пристрастей, та, як паломники, що прямують до небесної батьківщини, розпочинаймо звершення духовної мандрівки» (св. Іван Золотоустий, Слово до антіохійського люду, 3).

Великий піст є особливим часом покаяння та покути. Читати повністю…

Дорогі брати і сестри у Христі!

Ми вступили у час Великого Посту, розпочали шлях особливого зосередження та замислення над нашим життям, щоби добре підготуватись та гідно відзначити Празник Христового Воскресіння.

Що ми знаємо про Великий Піст? У чому суть Посту і які приписи щодо дотримання Посту є накладені на християн?

Святкування різних празників у літургійному році має свою цінність виключно у відношенні до Особи Ісуса Христа -  Богочоловіка та віри у Нього. Маю на увазі, що святкування Різдва без Новонародженого чи Пасхи без Христа Воскреслого не має змісту і є пустим  самим у собі. Може статися так, що ми святкуємо ці свята але не відчуваємо духовної користі від них, скажімо, не збагачуємося.

Прагнення Церкви є донести до кожної людини правду про Христа, про спасіння яке йде від Нього, бо, як читаємо у книзі Діянь Апостолів (4, 10.12) «нехай буде відомо всім вам, і всім людям Ізраїлевим, що Ім’ям Ісуса Христа Назарянина, що Його розп’яли ви, то Його воскресив Бог із мертвих, Ним поставлений він перед вами здоровий! … І нема ні в кім іншім спасіння. Бо під небом нема іншого Ймення, даного людям, що ним би спастися ми мали». Читати повністю…

З 25 по 27 лютого Чернеча Родина Воплоченого Слова організовує вже другий рік поспіль Зустріч родин.

Цього року темою Зустрічі є “Молитва в родині – гарантія єдності”.

Вона проходитиме при Храмі Різдва Христового та у приміщенні школи-ліцею №23. Для участі у зустрічі треба записатися в о. Софрона за тел. 0969654655.

Тому просимо всіх молитовно прилучитися до цього заходу у Році християнського покликання з особливим наголосом на покликанні мирян.

Пропонуємо Вам молитву за родину Блаженного Папи Івана Павла ІІ:

О Боже, що від Тебе походить усяке батьківство на небі і на землі.

Отче, що є Любов’ю і Життям! Просимо Тебе через Твого Сина Ісуса Христа,

«народженого від Жінки», і через Святого Духа, джерело Божественної любові,

щоб кожна людська родина перетворилася у справжню святиню життя і любові,

щоб покоління завжди відновлювалися.

Зроби, щоб Твоя ласка вела думки і діла подружжів до добра їхніх родин

і всіх родин цілого світу.

Дай, щоб молоді покоління отримали в родині міцну опору

для своєї людськості та зростання в правді і любові.

Зроби, щоб любов, підсилена ласкою Тайни Шлюбу,

завжди перемагала будь-які слабкості

і будь-які кризи, через які інколи проходять наші родини.

Просимо Тебе через заступництво Пресвятої Родини з Назарету,

щоб Церква в усіх народах на землі змогла плідно виконати свою місію в родині і через родину.

Отче, що є Життям, Правдою і Любов’ю, в єдності з Сином і Святим Духом. Амінь.

А тут є Програма зустрічі: читайте уважно… Читати повністю…

«…з кожним днем я все більше закохуюсь в гори

 і як би міг, то цілими днями,

 споглядав би там велич Творця…»

(Pier Giorgio Frassati)

Літні дитячі, підліткові та молодіжні табори для отців Згромадження Воплоченого Слова вже стали доброю традицією. Вони проходять щорічно починаючи з 2001року і налічують близько 80 учасників кожен зокрема.  Проживаючи протягом тижня в наметовому містечку молоді люди мають змогу не тільки добре відпочити, але одночасно роздумувати над Євангельськими правдами, брати участь у щоденній Літургії, сповідатися та спілкуватися з отцями.

Не зупиняючись на досягнутому отці вирішили організувати також зимовий молодіжний табір. Ця ідея зародилася у о.Софрона Зелінського, ВС після відвідин гірськолижної школи у Австрії минулого року. Але організувати гірськолижний табір в Україні це надважке завдання яке потребує великих технічних , а в свою чергу і матеріальних затрат. Потрібно було до мінімуму звести витрати на дорогу, проживання, харчування, катання і навчання. Та завдяки Божому Провидінню і завзятості о.Софрона перший карпатський гірськолижний табір 2012 все ж таки відбувся.

    З 15 по 19 лютого 2012 року на ТК «Буковель» пройшов перший карпатський гірськолижний табір Молоді Воплоченого Слова. 30 учасників на чолі з організатором табору о.Софроном Зелінським, ВС протягом чотирьох днів мали змогу гарно відпочити та вдосконалити свої вміння у їзді на гірських лижах. Щоденна Свята Літургія, Сповідь, Духовні розмови з отцями, споглядання захоплюючих краєвидів зимових карпатських гір сповнило серця всіх учасників правдивою радістю. Ця радість відрізняється від тої яку пропонує сучасний озлоблений, зневірений і занудний світ, бо віра це єдина правдива радість і будь які труднощі долаються тільки заради неї. Жити без віри без постійної боротьби за Правду це не жити, а животіти. Читати повністю…

Стрітення – це великий празник у літургійному році. Особливістю цього дня є освячення свічок. У нашій парафії вже декілька років поспіль ми маємо молитовні процесії вулицям масиву, коли кожен несе свічку і молиться за живих і померлих. В часі процесії, яку очолює хрест і священик, всі учасники співають почергово десяток молитви “Ісусе, Ісусе, Сину Божий, помилуй, помилуй нас!” і десяток молитви до Богородиці: “Маріє, Маріє, Мати Божа, молися, молись за нас!”

Заглянемо до книги “Пізнай свій Обряд” о. Юліана Катрія, ЧСВВ. Автор пише, що Празник Стрітення засновується на події з життя нашого Спа­сителя, яку записав святий євангелист Лука (2, 22-40) і що цей празник започатковано в Єрусалимі в другій половині IV ст. Першу згадку про нього подає паломниця С. Етерія у своєму щоденнику, де називає його “40 днем після Богоявлення”. Його святкування описує так: “Сороковий день після Богоявлення святкується дійсно з найбільшою урочистістю. Цього дня йде процесія до храму Воскресення, де всі збираються на Літургію. Правиться за приписаним порядком з найбільшою уро­чистістю, наче на Пасху. Усі священики проповідують і також єпископ. Усі вони пояснюють текст Євангелія, де говориться, що 40 дня Йосиф і Марія принесли Господа до храму” (Гл. 26).

“Звичай процесії зі свічками на Стрітення, напевно, запровадили за папи Сергія (687-701). Цей звичай досить швидко прийшов з Риму до Єрусалима й инших міст Палестини. Кирило Скитопольський († 557) у своєму Житті святого Теодосія Великого оповідає про багату жінку римсь­кого урядовця, на ім’я Ікалія, яка між Єрусалимом і Вифлеємом збудувала гарну церкву на честь Пресвятої Богородиці і там завела звичай святкувати празник Стрітення зі свічками. Про цей звичай говорить також єрусалимський патріярх Софроній († к. 641) у своїй проповіді на празник Стрітення. Світло свічок — гарний символ правдивого Божого світла, що ним є сам Господь наш Ісус Христос.

Носіння свічок процесією на Стрітення ще раніше було в практиці в Олександрії. Кирило Олександрійський († 444) у своїй проповіді про принесення Дитяти Ісуса до храму згадує про носіння свічок цього дня в Олександрії. Про таку саму практику в Анкирі говорить Теодот Анкирський († κ. 446). Звичай благословляти свіч­ки на Стрітення прийшов аж після X сторіччя. Перший раз згадує про нього Римсько-германський служебник з XII ст.

Прес-центр Парафії

У день празника Стрітення Господнього в архікатедральному Соборі Св. Воскресіння була відслужена Архієрейська Божественна Лутургія з нагоди дня Богопосвячених Осіб.

Проповідь з благословення Митрополита виголосив о. Йосафат Бойко, ВС.

Блаженний Папа Йоан Павло ІІ у 1997 році у Празник Стрітення ГНІХ встановив Всесвітній День Богопосвяченого Життя. Таким жестом хотів привернути увагу всієї Церкви (духовенства  і мирян) до цього способу життя. Він хотів показати, що існує такий спосіб життя – цілковитого посвячення Богові. Стрітення є днем особливих роздумів над богопосвяченим життям.

Якщо ми приглянемося до таїнства СТРІТЕННЯ, то бачимо надзвичайні події: Пресвята Діва Марія жертвує Богові найбільший Дар, який отримала – свого Сина Ісуса Христа, тим самим приносячи й себе в жертву. Подібну жертву з самих себе для любові до Христа складають богопосвячені особи: «Богопосвячене життя, що ґрунтується на прикладі життя і на вченні Господа нашого Ісуса Христа, – це дар Бога Отця своїй Церкві за діянням Святого Духа. Через євангельські ради притаманні Ісусові риси – чистота, вбогість і послух – набувають у світі постійної «видимості» і спрямовують погляд віруючих до того таїнства Божого Царства, яке вже діє в історії, але остаточно виповниться в небі»” (Йоан Павло ІІ, Vita consecrata, 1).

Що таке монашество? Що таке богопосвячене життя? Воно ґрунтується на прикладі життя самого Ісуса Христа. Через складання євангельських рад – монаших обітів – убожества, чистоти і послуху, притаманні Ісусові риси набувають у світі постійної «видимості» і мають за мету спрямовувати погляд віруючих до таїнства Божого Царства.

Пише блаженний Папа Йоан Павло ІІ: «Впродовж століть ніколи не бракувало чоловіків і жінок, які слухняно йшли за покликом Отця та за спонукою Святого Духа. Вони обирали цей особливий шлях наслідування Христа, щоб віддатися Йому з «неподільним» серцем (див. 1 Кор 7,34). Як і Апостоли, вони полишили все, щоб бути разом із Ним і, так само як Він, посвятити себе служінню Богові і ближнім. У такий спосіб завдяки численним харизмам духовного й апостольського життя, якими їх обдарував Святий Дух, вони спричинились до повнішого виявлення таїнства та посланництва Церкви і послідовно зробили свій внесок до оновлення суспільства…»

Читати повністю…

15 лютого в Празник Стрітення Господнього урочистою Літургією в архікатедральному Соборі св. Воскресіння завершилися Дні богопосвяченого життя в Івано-Франківську. Богослужіння очолив Митрополит Володимир у співслужінні Владики Кир Софрона Мудрого. Спіслужили також настоятелі та представники багатьох місцевих монастирів та чернечих домів, а також були присутні і сестри спільнот богопосвяченого життя.

Згадані Дні Богопосвяченого Життя тривали протягом трьох днів. Організатором виступила Комісія у справах Монашества. Усі члени спільнот богопосвяченого життя були запрошені взяти активну участь, а всі миряни – молитися за ласку витривалості у покликанні наших монахів і монахинь, а також за нові покликання до монашества.

В понеділок 13 лютого цей захід розпочався урочистою архієрейською Літургією в Храмі Різдва Христового при єпископській резиденції, яку очолив Єпископ-помічник Львівський Кир Венедикт (Алексійчук) у співслужінні о. Йосафата Бойка, ВС, Синкела Архієпархії у справах Монашества та священиків всіх чоловічих спільнот богопосвяченого життя (Василіянського Чину, Редемптористів, Згромадження Воплоченого Слова та Місійного Товариства св. Андрія). Своїм чудовим співом Літургійну молитву супроводжували Сестри Мироносиці під покровом св. Марії Магдалини. Також у спільній молитві взяли участь сестри майже всіх Згромаджень присутніх на теренах архієпархії. Відтак Владика Венедикт провів конференцію на тему “Чому Бог кличе до богопосвяченого життя?”, використовуючи доповідь, яку представляв на Патріаршому соборі у Бразилії.    (http://www.pkm.if.ua/UA/archives/3174);

         Другий день 14 лютого зібрань розпочався урочистою відправою Вечірні з Литією у монастирському храмі Серця Христового при монастирі Сестер Василіянок. На завершення Вечірні о. Йосафат Бойко, ВС, якому співслужили о. Порфирій, ЧСВВ та о. Петро, ЗНІ, подякував всім присутнім за спільну молитву, а також звертаючись до мирян, наголосив на потребу молитви за богопосвячених осіб та за нові покликання до такого стану життя.

Опісля відбулася так звана «розколяда», хоч і вже після Вечірні Празника Стрітення. Спочатку всі ще двома колядками завершили різдвяний період, а відтак кожна чернеча спільнота співала для всіх присутніх якусь народну пісню. Супроводжував пісні грою на акордеоні о. Софрон Зелінський. Після такого святкування, всі спільно (нараховувалося понад 50 богопосвячених осіб, серед отців, братів і сестер) переглянули фільм «СІЛЬ», який випустила Патріарша Комісія у справах Монашества, що заторкує тему монашого покликання і служіння, в якому також використано інтерв’ю з блаженнішим Любомиром та його свідчення про особисте покликання. Читати повністю…

Як вже попередньо згадувалося, у днях 13-15 лютого 2012 року в Івано-Франківській Архієпархії з благословення нашого Митрополита Володимира проходять Дні Богопосвяченого Життя. Організатором виступає Комісія у справах Монашества. Усі члени спільнот богопосвяченого життя запрошені взяти активну участь, а всіх мирян просимо про молитовний супровід: за ласку витривалості у покликанні наших монахів і монахинь, а також за нові покликання до монашества.

Другий день зібрань розпочався урочистою відправою Вечірні з Литією у монастирському храмі Серця Христового при монастирі Сестер Василіянок. На завершення Вечірні о. Йосафат Бойко, ВС, якому співслужили о. Порфирій, ЧСВВ та о. Петро, ЗНІ, подякував всім присутнім за спільну молитву, а всім присутнім мирянам наголосив на потребі молитви за богопосвячених осіб та за нові покликання до такого стану життя.

Опісля відбулася так звана «розколяда», хоч і вже після Вечірні Празника Стрітення. Спочатку всі ще двома колядками завершили різдвяний період, а відтак кожна чернеча спільнота співала для всіх присутніх якусь народну пісню. Супроводжував пісні грою на акордеоні о. Софрон Зелінський.  Після такого спільного святкування, всі спільно (всіх нараховувалося понад 50 осіб, серед  отців, братів і сестер) переглянули фільм «СІЛЬ», який випустила Патріарша Комісія у справах Монашества, який заторкує тему монашого покликання і служіння, і у якому використано інтерв’ю з блаженнішим Любомиром та його свідчення про особисте покликання.

На завершення всі спільно молилися за ласку витривалості у покликанні до богопосвяченого життя та за нові покликання на монашого стану.

Комісія у справах Монашества

Івано-Франківської Архієпархії УГКЦ