Дорогі приятелі у Воплоченому Слові!

Хочу запросити Вас у суботу 31 грудня на подячну Божественну Літургію з нагоди завершення року 2011. Вона буде відправлятися в цокольному приміщенні нашого храму о 18.00 годині вечора, де ми зможемо підвести підсумки прожитого року та подякувати Господеві за всі дари, які ми отримали протягом року, що добігає завершення.

Особливістю цього дня – посвячення нашого дзвону, який носить імя “ІВАН ПАВЛО ІІ”. Це імя ми вибрали тому, що саме Блаженний Папа є Духовним Батьком нашої Чернечої Родини Воплоченого Слова і саме в цьому 2011 році, коли цього праведника проголосили Блаженним, ми мали змогу замовити і придбати дзвін для нашого храму і нашої парафії.

Дякуємо всім, хто спричинився до придбання цього прекрасного дзвону, який буде вмонтований згодом у дзвіниці – маленькому куполі на храмі. Одночасно просимо ще допомоги для завершення оплати дзвону.  За жертводавців молимося завжди.

Будемо раді Вас бачити на спільній молитві.

о. Йосафат Бойко, ВС

26 грудня відбулася зустріч Глави Церкви з богопосвяченими особами УГКЦ. З нашої спільноти участь у зустрічі прийняли о. Софрон Зелінський та о. Теодосій Савчук, а також о. Артуро Руїс (Аргентинець) і с. Марія Гошівська та с. Марія Християнка.

“Рішенням останнього Синоду Єпископів УГКЦ ми закликаємо всю Церкву плекати і підтримувати тих, хто у собі відчуває покликання до богопосвяченого життя. У цій стратегії, яку прийняли єпископи, йдеться не лише про покликання до священства, а й до монашого життя”, – сказав Блаженніший Святослав (Шевчук), Глава УГКЦ, на  засіданні Комісії УГКЦ у справах монашества, що відбулося 26 грудня 2011 року в реколекційному центрі у Брюховичах, що на Львівщині.

Продовжуючи започатковану Блаженнішим Любомиром традицію – підбивати підсумки року разом із чернецтвом, Предстоятель УГКЦ сказав: “Я думаю, що споглядаючи обличчя аскета, який несе у собі вічність, кожен може усвідомити, що служіння Церкви і всієї спільноти – це головне в нашому житті, саме тому для мене ця зустріч є важливою”.

Глава УГКЦ звернувся із проханням до членів засідання допомоги в написанні пастирського послання до богопосвячених осіб. Крім того, Блаженніший Святослав зазначив, що необхідно розробити програму душпастирства покликань до богопосвяченого життя. «Без вашої співпраці жодна така програма не зможе бути реалізована, адже вона потрібна як у Галичині, так і в Східній Україні”, – наголосив Першоієрарх УГКЦ.

“У синодальному рішенні є звернення до єпископів щодо присутності представників монашества у єпархіях. Я хотів би, щоб більшість провінційних домів монаших чинів і згромаджень були перенесені зі Львова до Києва. Це кардинально змінить ваше бачення своєї присутності у Церкві”, – сказав Блаженніший Святослав.

Департамент інформації УГКЦ

Дорогі брати і сестри,

Уривок з листа святого Апостола Павла до Тита, який ми щойно чули, починається урочисто словом “apparuit”,  яке згодом повторюється також в читанні Меси на світанку: “apparuit” – тобто «явилась». Це провідне слово, яким Церква у стислий спосіб хоче виразити суть Різдва.

Перед цим люди багато разів і в різний спосіб говорили і творили людські подоби Бога. Сам Бог в різні способи промовляв до людей (Євр 1,1: в читанні Меси в день). Але тепер сталося щось набагато більше: Він явився! Показався! Вийшов з недосяжного світла,  в якому перебуває. Він сам прийшов до нас. Це була велика радість Різдва для стародавньої Церкви: Бог об’явився. Це вже не лише ідея, не лише щось, що можемо інтуїтивно зрозуміти без допомоги слів. Він «явив Себе». Але поставмо собі питання: Як об’явився? Ким Він є насправді? Читання Меси на світанку пояснює це: «явилась доброта Бога… і Його любов до людей» (Тит 3, 4). Для людей дохристиянських часів, котрі на тлі загроз і небезпек світу боялися, що також і Бог може бути не добрим, а навпаки – жорстоким і байдужим, це було справжнє «об’явлення», велике світло яке нам об’явилося: Бог є суцільним добром. Також і сьогодні люди, які не в змозі більше розпізнати Бога у вірі, запитують: чи вишня міць, яка творить і підтримує світ, є справді доброю? Або ж чи зло не є також могутнім і оригінальним, як добро і краса, які в сяючих хвилинах зустрічаємо у всесвіті? «Явилася доброта Бога… і Його любов для людей» – це є нова і втішна впевненість, яка нам подарована у Різдві.

В усіх трьох Службах Різдва в Літургії Слова чуємо уривок з книги пророка Ісаї, який описує ще більш конкретно об’явлення (епіфанію), яка сталася на Різдво: «Дитятко нам народилося, Сина нам дано. На Його плечах спочила влада і Його Ім’я буде: Чудовий дорадник, Могутній Бог, Отець навіки, Князь миру. Великою буде Його могутність, і мир не матиме кінця» (Іс  9,5). Ми напевно не знаємо, чи пророк, прорікаючи ці слова, думав про якесь дитя, народжене у той же історичний період. Але це видається неможливим. Це єдиний текст Старого Завіту в якому про Дитину, про людське єство сказано: «Його Ім’я буде могутній Бог, Отець навіки». Ми маємо справу з баченням, яке виходить поза історичні обрії у напрямку того, що є таємниче, здійснене у майбутньому. Дитя, в усій Його слабкості, є могутнім Богом.  Дитя, в усій Його бідності і залежності, є Отцем навіки. «І мир не матиме кінця». А перед тим пророк звіщає, про «велике Світло», і це світло, яке походить від Нього, спалить немов у вогні кожний жезл гнобителя, кожен чобіт вояка, що нападає, кожне вбрання, просякле кров’ю (пор. Іс 9, 1. 3-4).

Бог об’явився як Дитя. Саме так Він протиставляється кожному насильству і несе вість, яка є миром. Зараз, у світі, де у багатьох куточках землі є небезпека розмаїтого насильства, в якому завжди є жезли гнобителів та одяг, просяклий кров’ю, дивімося на Господа: Ти могутній Боже, об’явився як дитина, і Ти явився нам як Той, що нас любить, і через якого переможе любов. І Ти дав нам зрозуміти, що разом з Тобою мусимо бути діячами миру. Ми милуємося Твоїм приходом у світ Дитиною, любимо Твоє не насильство, але страждаємо з приводу того, що насильство триває у світі, і тому також просимо Тебе: «Яви Твою могутність, Боже». В цей наш час, у цьому нашому світі вчини, щоб жезли гнобителів, одіж обагрена у кров і чобіт вояка-нападника були спалені, і так переможе Твій мир у цьому нашому світі. Читати повністю…

Дорогі читачі, сьогодні, коли багато християн святкують Різдво Христове, пропонуємо Вам одне інтервю  “Про особливості святкування Різдва українськими римо-католиками”. Розповідає о. Костянтин МОРОЗОВ, Секретар Літургійної Комісії при Конференції Римо-Католицьких єпископів України, консультор Конгрегації у справах Богопочитання і Звершення Таїнств.

— Христове Різдво сьогодні. Яке його значення для пересічної людини?

— Значення Різдва для пересічної людини пов’язане зі ставленням тієї ж пересічної людини до Христа. Відповідь на запитання: «Хто такий Христос? Ким Він є для мене?» є фундаментальною.

Якщо хтось не вважає Ісуса Христа визначною для себе особою, то і Різдво, тобто день народження цієї особи, не відіграватиме жодної ролі в житті цієї людини. Єдиним значенням Різдва для такого роду пересічної людини обмежиться додатковими вільними днями, в які вона зможе робити те, що видається їй важливим.

Якщо хтось вважатиме Ісуса лише визначною історичною особою, то тоді ранг свята Різдва практично не відрізнятиметься від згадування інших визначних подій минулого – наприклад, заснування Риму, повстання Спартака, день народження академіка Корольова, першій політ у космос Гагаріна тощо.

Пересічна людина нашого суспільства ставиться до Різдва як до професійного свята. І як на інших сторінках календаря зустрічаємо день медика, шахтаря, журналіста, так у ментальності багатьох два найважливіших свята – Різдво і Пасха – асоціюється з «професійним святом» християн.

Правда є такою, що з приводу перешкод у християнському вихованні і передаванні віри з боку атеїстичної влади у нашому недалекому минулому, пересічна людина, яка зараховує себе до числа християн, не може побачити відразу всієї глибини найважливіших свят. Читати повністю…

Вітаємо з Різдвом Христовим всіх християн, які сьогодні святкують цей день. Нехай “Слово” що “стало тілом” оселиться у кожному з ВАС, дорогі брати і сестри! Бажаємо всім Вам, єднаючись у молитві, щоб ваше серце стало ЯСЛАМИ, у яких постійно перебував би Дитятко-Христос-БОГ!

Вітаємо всіх наших отців, братів-семінаристів і сестер, які навчаються і служать за кордоном, особливо тих, які є в Римі і беруть активну участь у різдвяній відправі  зі Святійшим Отцем Папою Венедиктом XVI.

TANTI AUGURI di Buon Natale del Nostro Signore da parte dei Padri dell’Istituto del Verbo Incarnato in Ucraina (Ivano-Frankivsk).

Feliz NAVIDAD! A todos los padres y las hermanas y los conocidos de lengua española les deseamos todo lo necesario para llevar adelante una vida santa. El Niño Jesus os bendiga. Unidos en la oracion de Noche Buena.

о. Йосафат Бойко, ВС та монаша спільнота

P. Josafat Boyko, IVE e la comunità

Різдвяне звернення Папи до Римської Курії

Дорогі кардинали,
брати єпископи та священики,
дорогі брати і сестри,

Нагода, заради якої ми сьогодні зібралися, завжди є зворушливою. Свято Різдва вже на порозі, і тому велика родина Римської Курії зібралася для того, щоб щиро обмінятися привітаннями і побажати один одному радісного та духовно плідного святкування цього свята Бога, Котрий Воплотився і оселився між нами (пор. Ів. 1, 14). Для мене ця зустріч є нагодою не лише для того, щоб висловити вам мої особисті побажання, але і для того, щоб виразити мою вдячність і вдячність Церкви кожному з вас за ваше щедре служіння; я прошу вас передати це усім співпрацівникам нашої чисельної родини. Особливу подяку хочу висловити Декану Колегії кардиналів, кардиналу Анджело Содано, котрий виступив зі зверненням від імені усіх присутніх, а також усім працівникам різних відділів Курії та Губернаторства, й тих, хто своє апостольське служіння несе у Папських представництвах у всьому світі. Усі ми віддані поширенню у світі дзвінкого послання, яке в ту ніч у Вифлеємі звіщали ангели: «Слава во вишніх Богу, а на землі мир людям доброї волі» (Лк. 2, 14), з метою принести радість і надію нашому світові.

Наприкінці цього року Європа перебуває в економічній  і фінансовій кризі, яка в остаточному розрахунку полягає у етичній кризі, яка загрожує Старому Континентові. Хоч такі вартості, як солідарність, діяльність для інших, відповідальність за бідних і терплячих, часто не беруть до обговорення, часто бракує мотивуючої сили, яка була би здатна схилити індивідів і великі групи суспільства до відмови і пожертви. Знання і добра воля не завжди йдуть в парі. Воля, яка боронить особисті інтереси, затемнює знання, а знання ослаблене і не здатне підкріпити волі. Тому з цієї кризи випливають фундаментальні питання: де є світло, яке могло би освітити наше знання не лише загальними ідеалами, але конкретними імперативами? Де є сила, яка підносить нашу волю? Саме на ці питання має відповідати наше проголошення Євангелія, нова євангелізація, щоб послання стало подією, а проголошення вело до життя. Читати повністю…

З нагоди урочистості Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії, Папа молився разом з тисячами вірних, які зібрались перед ватиканською базилікою Святого Петра та виголосив катихизу про згадане свято:

«Дрогі брати та сестри, сьогодні Церква урочисто святкує непорочне зачаття Марії. Як проголосив блаженний Пій ІХ в Апостольському листі «Ineffabilis Deus» з 1854 року, Вона, «через особливу ласку та привілей Всемогутнього Бога, з огляду на заслуги Ісуса Христа Спасителя людського роду, була збережена і звільнена від будь-якої плями первородного гріха». Це таїнство віри вміщають у собі слова привітання, яким звернувся до Неї Архангел Гавриїл: «Радуйся, благодатна, Господь з Тобою» (Лк. 1,28). Вислів «благодатна» вказує на чудесне діло любові Бога, Який, через Свого Єдинородного воплоченого, померлого та воскреслого Сина, забажав повернути нам життя і свободу, втрачені через гріх», – цими словами сьогодні, 8 грудня, Папа Бенедикт ХVІ розпочав свою катихизу з нагоди урочистості Непорочного Зачаття Пречистої Діви Марії.

Папа нагадав, що вже від ІІ століття на Сході та на Заході Церква вшановувала Пренепорочну, яка своїм «так» Богові наблизила Небо до землі, стаючи матір’ю Божого Сина.

Папа зазначив, що також і нам подарована «повнота благодаті», адже, як навчає святий Апостол Павло, Бог і Отець Господа нашого Ісуса Христа благословив нас всяким духовним благословенством та вибрав нас ще перед заснуванням світу, щоб ми були святі і непорочні, призначивши нас для Себе як Своїх дітей через Ісуса Христа, тобто, – усиновленими дітьми.

Це усиновлення, за словами Папи, ми одержуємо за посередництвом Церкви у Хрещенні. А тому, як навчає свята Гілдеґарда: «Церква, отже, є дівою-матір’ю усіх християн», Яка у таємничій силі Святого Духа зачинає їх і дає світові, жертвуючи Господеві.

На завершення Папа заохотив усіх піднести щирі молитви до Непорочної Діви Марії, благаючи у Неї заступництва перед Її Сином і допомоги у тому, щоб з вірою відсвяткувати Христове Різдво, яке наближається.

Пропонуємо Вам молитися сьогодні вервицю до Діви Марії Непорочно Зачатої за Церкву і за священиків і за монахів, щоб добре виконували своє служіння. Якщо ти читаєш ці рядки – принаймні помолись 3 Богородице Діво в цьому наміренні.

Вервичка до чудотворного Медалика Непорочного Зачаття

День святого Миколая – є особливим днем для всієї Церкви. Це святий, якого люблять і шанують всюди, бо він є покровителем дітей, вбогих, сиріт та всіх нужденних людей. Також і у нашій Україні пам’ять цього великого святого звершують по-особливому. Два подарунки ми отримали цьогоріч від св. Миколая: візит нашого Владики Софрона і наш довгоочікуваний дзвін “ІВАН ПАВЛО ІІ”, який буде посвячений вже ближче до різдвяних свят.

Так і в нашій парафії Святих Кирила і Методія день 19 грудня був визначним, бо з нагоди свята святого Миколая до нас завітав Преосвященний Єпископ-емерит Софроній (Мудрий), ЧСВВ. Всі богослужіння цього дня відбувалися в цокольному приміщенні нашого Монастирського храму. Спершу був відслужений акафіст до св. Миколая, після чого відбувалася Божественна Літургія, яку очолив Владика Софрон. Співслужили також о. Йосафат Бойко, ВС, Настоятель парафії, о. Софрон Зелінський, ВС, о. Антоній Вацеба, ВС, о. Теодосій Савчук, ВС, о. Андрій Кудлик, ІІІ Чин ВС та о. Іван Сохан.

Після Літургії відбулося мирування з нагоди свята та благословення мощами св. Миколая, Архиєпископа Мир Лікійських, чудотворця. І одне і друге уділяли вірним, яких цього дня у храмі зібралася чимала кількість, нововисвячені отці Антоній Вацеба, ВС та о. Теодосій Савчук, ВС, які цього дня служили на парафії свою Першу Божественну Літургію.

Також і святий Миколай, у свою чергу, зробив для нашої парафії чималий подарунок: саме в цей день привезли такий довгоочікуваний дзвін, який, поки що, розмістили на балконі храму.

Тож дякуємо Господу Богу, Пресвятій Богородиці та Святому Миколаю за всі ті ласки, які ми отримуємо від них незаслужено та часто навіть не сподіваючись. Також особлива вдячність Владиці Софрону, за його постійну опіку та батьківське благословення, яким він огортає наш монастир та парафію Святих Кирила і Методія.

Прес-центр Парафії

На Прикарпатті в селі Крихівці є Містечко милосердя Святого Миколая. Це — притулок для людей, які потрапили у складні життєві обставини: одинокі матері з дітьми, вагітні підлітки з інтернатів, діти із проблемних сімей, які рятуються тут від батьків-алкоголіків чи бідності, діти-сироти, самотні жінки похилого віку, які опинилися без даху над головою і підтримки рідних. Загалом 54 особи, з яких 36 — діти. Усіма ними опікується греко-католицька духовна родина Згромадження Воплоченого Слова — це шестеро сестер-черниць, які називаються Маріями на знак особливої любові до Богородиці, яку вважають своєю головною покровителькою. А як виникло таке містечко?

Читати повністю…