Українці виїхали до Бразилії 120 років тому. Тепер там живуть їхні діти, внуки, правнуки… Більшість з них ніколи не бачили України особисто, але вони говорять по-українськи, вони співають коломийки, вони вміють танцювати гопака. Вони люблять Україну.
З нагоди такого ювілею я мав нагоду побувати у Бразилії протягом двох тижнів у місяці вересні. Супроводжував нашого Владику Володимира (Війтишина). Ще з нами був ректор Івано-Франківської Духовної Академії о. Олександр Левицький та кілька представників монастирів.
Саме у Бразилії відбувався Патріарший Собор «Про Богопосвячене життя в УГКЦ» та Синод Єпископів. А попри це ми мали нагоду відвідати деякі чудові туристичні місця цієї країни та наші монастирі Згромадження Воплоченого Слова.
Тому хочу поділитися з Вами побаченим і пережитим, на що наголошував Блаженніший Святослав, щоб всі делегати Собору та поїздки до Бразилії старалися розповідати іншим про те, що відбувалося. І я би хотів розділити мою розповідь на кілька етапів.
Бразилія та українська діаспора
30 серпня 2011 до Прудентополя прибуло багато українців. Цікаво, що це місто, де на вулиці до тебе вітаються «Слава Ісусу Христу», а на вітринах магазинів є українські сувеніри. У магазинах, де продається модний одяг, можна побачити манекенів, одягнених в шаравари та вишиті сорочки. Тут можна придбати українські вишивки, писанки та інші речі, які говорять перехожому, що то не є звичайне бразилійське поселення. До речі, як я довідався перед від’їздом, сувеніри привозять саме з України.
У кінці XIX – поч. ХХ ст. до Бразилії переїхали понад 5 мільйонів європейських і азіатських (особливо японських) іммігрантів. У цей період значно піднялася бразильська промисловість, відчутно розвинулися її внутрішні райони.
Бразилія складається з 26 штатів та 1 федерального округу, всього 27 «федеративних одиниць», розбитих на 5 регіонів.
В одному з штатів південного регіону, штаті Парана знаходиться місто Прудентополіс. Це є стара українська назва Прудентопіль і його називають столицею української Бразилії. За підрахунками тут живе приблизно 50 тисяч мешканців, з яких 75% є українського походження. Саме місто було офіційно засноване у 1894 році указом губернатора штату Кандіда Ферейра ді Абреу. З 1896 року починається українська імміграція до міста, коли до нього прибули 1500 сімей або близько 8 тис. осіб. Читати повністю…