Протягом тижня, з 17 по 24 липня відбувся Молодіжний Табір МВС (Молоді Воплоченого Слова) на Драгобраті (Закарптаська область). Близько 70 студентів взяли участь у таборі присвяченому 10-тій річниці приїзду Блаженного Папи Івана Павла ІІ на Україну. Молоддю опікувалися 2 священики, брати та сестри-монахині.

«Дорога молоде… обіймаючи вас, як батько, кажу вам: вибирайте вузьку дорогу, – ту дорогу, яку і Господь вказує вам через свої заповіді. Це слова правди й життя.

З проповіді Папи Івана Павла ІІ до молоді України (Львів, 26.06.2001 року)

Літо – це пора, коли кожна людина прагне присвятити трішки часу для себе, залишити позаду всі турботи і поринути у відпочинок. Але коли приходить цей час, відразу стикаємося із запитанням: «Як саме провести вільний час? Куди поїхати? Що робити? І взагалі, що потрібно зробити для того, щоб відпочити в повному значенні цього слова?»

Ці запитання в особливіший спосіб стосуються молодих людей, бо стільки нагод пропонує світ. Тому на допомогу молоді знову приходить Чернеча Родина Воплоченого Слова на чолі з отцем Софроном Зелінським, ВС. Цього року вкотре був організований молодіжний табір «Драгобрат 2011», який відбувався в урочищі Драгобрат Рахівського району Закарпатської області на висоті 1400-1500 м. над рівнем моря з 17 по 24 липня. Весь час проживаючи в наметовому містечку, близько 70 хлопців та дівчат мали можливість не тільки добре відпочити в горах, але одночасно роздумувати над Євангельськими правдами. Табір присвячувався величній постаті блаженного Івана Павла ІІ, Папи Римського, бо цього року наша Греко-Католицька Церква відзначала десяту річницю від дня його приїзду в Україну. Читати повністю…

Отці та брати монастиря, а також і вся парафіяльна спільнота сумує з приводу втрати одного парафіянина – ЯРОСЛАВА ЗИМНЯКА, 18 січня 1952 року народження. Після важкої хвороби відійшов до вічності у віці 59 років, залишивши вдову Галину та двох синів.

В суботу о 15.00 годині о. Йосафат Бойко відслужив Панахиду, о 20.00 було відслужено Парастас, а похорон відбудеться в неділю 31 липня о 14.30 годині. Захоронення буде здійснено на Крихівецькому цвинтарі.

Просимо всіх молитися за душу померлого Ярослава.

Юність – це час важливих та кардинальних рішень, це період коли молода людина починає відчувати себе самостійною. Тому для доброго та розважного рішення кожен з нас потребує правильної поради та сильної підтримки.

Блаженний Папа Іван Павло ІІ для сучасної молодої людини це приклад героїзму та мужності. Молодість папи пройшла в часи Другої Світової Війни, що відзначалася великою жорстокістю та жахливим ставленням до людського життя. Саме в цей час він втратив батька,  останню найріднішу йому людину. Молодий Кароль зміг не тільки пережити жахіття війни, але що є вражаючим, він сам у цей нелегкий час будує своє майбутнє. Майбутній папа заробляє на прожиття, працюючи на каменоломні, пише п’єси, виступає у підпільному театрі та таємно навчається у семінарії, готуючись стати священиком. Молодість папи Івана Павла ІІ є взірцем для сучасних підлітків та молоді.

Цьогорічний підлітковий табір, що уже шість років поспіль відбувається в урочищі «Драгобрат» ( 1400 м. над рівнем моря) під опікою отців та сестер чернечої родини Воплоченого Слова, власне, і мав за мету показати юним хлопцям та дівчатам життя Блаженного Івана Павла ІІ, його терпіння та радощі, показати, як він вмів невтомно працювати та з щиро, захоплюючись природою,  проводити відпочинок. Блаженного Івана Павла ІІ називали теологом гір, богословом, якого надихала природа.

Протягом цілого тижня ( з 10 по 17 липня ) натхнення від природи черпали також і ми. Отець Софрон Зелінський, ВС організатор табору, отці, брати, сестри та група аніматорів з молоді Воплоченого Слова на цілий тиждень стали найріднішими людьми для 68 підлітків. Цьогорічний підлітковий табір став найчисельнішим, оскільки кожного року кількість учасників постійно зростає.

Оскільки табір був присвячений десятій річниці приїзду папи Івана Павла ІІ на Україну, тому за тему табору були взяті слова Папи, які він промовив на зустрічі з молоддю у Львові. « Господи, до кого ж нам іти? Це ж у тебе – слова життя вічного» (Ів. 6, 68), саме так звучала тема нашого табору. Відповідно до теми був написаний гімн табору, організовувалися різні ігри, а також дітям тричі на день отці, брати та сестри давали науки, що напряму були пов’язані із життям папи. Кожен день у тижні був присвячений окремій темі; зокрема темам патріотизму, любові до батьківщини, набожності до Богородиці, місії, тобто порушувались усі теми, що стосувалися чеснот, які за життя набув Іван Павло ІІ. Загальну кількість учасників було поділено на чотири команди, які носили назви чотирьох чудотворних ікон Матері Божої, що тісно були пов’язані з життям Івана Павла ІІ. Також під час відпочинку підлітки мали можливість двічі вирушити походом у гори, змагатися між командами, граючи футбол, волейбол, різноманітні «мокрі ігри» та естафети. Читати повністю…

Над темою вічного життя, спасіння та живої участі у життя Церкви Христової задумувалися вірні парафії Святих Петра і Павла села Ластівці (Старуня), Богородчанського району, бо у їхньому селі з 10 по 12 липня відбувалася місія, яку на запрошення настоятеля о. Ярослава Середюка провадили Отці та Сестри Чернечої Родини Воплоченого Слова з нагоди храмового празника.

Місія – це особливий час, коли людина може задуматися про вічні блага, відійти від буденних клопотів і застановитися над своєю душею. Роздумати над сенсом свого існування на цій землі, адже в цьому світі немає нічого, що не мало б своєї мети та цілі. Так і людина, яка є сотворена на образ Божий, є покликана до вічного життя з Богом. Хоча місія зазвичай триває більше днів, проте ці три дні духовного приготування до храмового празника можна сміливо назвати міні-місією.

10 липня, першого дня о 19⁰⁰ годині відбулася урочиста процесійна зустріч місіонерів, які привезли з собою мощі Св. Миколая Чудотворця, дуже любленого та шанованого в цілому нашому народі. В часі Молебня до Серця Христового о. Йосафат Бойко, ВС, головний реколектант, виголосив першу місійну проповідь про потребу спасіння і про те, що потребує людина знати, щоб спастися. Після молебня була коротка наука про Святу Тайну Сповіді та дискусія про Правдиву Церкву (Дискусія – це коротка наука, головним моментом якої не є монолог того, хто проповідує, але можливість вірних ставити будь-які запитання по темі науки). Відтак на закінчення першого дня було благословення всіх присутніх мощами Св. Миколая.

11 липня, другого дня зранку була Служба Божа. Після Літургії, об 11⁰⁰ год. відбувалася зустріч з дітьми села, що включала ігри, науки та маленьку процесію селом збираючи більше дітей до участі в місії. В часі дня також і молодь мала можливість зібратися разом і вони слухали науку про вибір у життя і, зокрема, про покликання до подружнього та богопосвяченого способу життя. Відтак пройшла зустріч з молодими подружжями на тему християнського шлюбу, де було заторкнуто такі питання, як шлюбна чистота, аборт, дородова діагностика, штучні методики запліднення та контрацептиви. Читати повністю…

«Хто нас відлучить від Христової любови? Горе чи утиск, чи переслідування, чи голод, чи нагота, чи небезпека, чи меч?..Бо я певний, що ні смерть, ні життя, ні ангели, ні князівства, ні теперішнє, ні майбутнє, ні сили, ні висота, ні глибина, ані інше якесь створіння не зможе нас відлучити від Божої любови, що в Христі Ісусі, Господі нашім»

(Рим. 8, 35-39)

Сьогодні Свята Церква подає нам до спогадування пам’ять двох величних мужів Петра і Павла, яких називаємо Верховними апостолами. Чому саме ці два апостоли серед усіх інших мають такі високі титули? – а тому, що вони є тими, які чи не найбільше постаралися для поширення Слова Божого по світі.

Святий апостол Петро, який спочатку називався Симон, був простим рибалкою, який був невченим, не вмів, напевно, навіть ні читати ні писати; натомість святий апостол Павло, спочатку на ім’я Савло, мав високі студії у Єрусалимі. Петро всі три роки перебував разом з Ісусом, бувши свідком усього, що робив Христос; натомість Павло навіть не знав особисто Ісуса Христа і ніколи Його не бачив, бо був покликаний на служіння вже після Вознесіння Христа на небо.

Проте дуже цікаве було їх покликання: Читати повністю…

Сьогодні наша Церква вшановує пам’ять різдва святого Івана Хрестителя, великого пророка Предтечі Христа і мученика за правду.

Ось, що говорить святий Бернард про сьогоднішнє свято: « Церква почитає смерть своїх святих, бо і життя і смерть їхні були святі. Але в святого Івана Хрестителя вона святкує уже навіть його різдво, оскільки різдво його було святе і стало воно джерелом святої радості, і воно власне є тим винятком, що відрізняє святого Івана від усіх інших святих, народження яких не було попереджене такими знаками, які попереджали різдво Івана.»

А святий Августин говорить так: «Пророки, Патріархи, Апостоли і Мученики не родилися Пророками, Патріархами, Апостолами і Мучениками, а родилися як всі люди,  і вже по народженні отримали ласку Духа Святого, а святий Іван народився, як Хреститель. Він ще не народився, а вже пророкує, а оскільки не може пророкувати устами то уже знаком вказує свою радість.» Тут святий Августин основується на події відвідини Марією Єлизавети, саме тоді  матір Івана Хрестителя сповнилася Святим Духом, а дитя в її лоні тобто сам Іван Хреститель, здригнувся відчувши прихід Месії. Тому маючи, таке велике покликання бути Предтечею Христа, тобто тим, що готує йому дорогу, Іван готувався до цієї місії ціле своє життя, аж до тридцяти років, живучи у пустині. Вкінці він, проповідуючи покаяння та навернення до святого життя згідно Божих заповідей, віддав своє життя, бо через свої проповіді  став неначе голосом сумління цілого народу, що нагадував йому про гріхи. Читати повністю…

30 червня у навечір’я празника Христа Чоловіколюбця відбулися нічні чування в контемплятивному монастирі Святої Софії Премудрості Божої сестер служебниць Господа і Діви Марії з Матара, що в Бурштині.

Найбільшою радістю для учасників нічних чувань було те, що окрім запланованих традиційно різних богослужінь, наук та розважань, парафіяни та гості міста Бурштина змогли цього вечора вшанувати мощі святого священномученика Йосафата Кунцевича. Мощі ці були привезені сюди о. Йосафатом Бойком, ВС з чоловічого монастиря Згромадження Воплоченого Слова, що в Крихівцях.

Урочисто під спів пісні про св. Йосафата зустріли мощі Святого вірні, сестри та отці з Бурштина при вході до Монастиря. Отримавши загальне благословення всі процесійно зайшли до каплиці. Читати повністю…

В ці дні вступає стартує нова акція збору коштів на будівництво храму під назвою «БДЖІЛКА». Чому така назва? Тому що під цим іменем розповсюджується справжній натуральний екологічно-чистий  мід. Кошти зібрані за цю акцію будуть спрямовані на будівництво храму.

Мені зателефонувала одна пані і сказала, що знає, які акції ми проводимо по збору коштів на зведення святині і що вона хоче допомогти таким способом.  Цей жест з боку вірянки є гарним виявом християнського розуміння зведення Божого Храму.

Дизайн оформлення меду придумали інші парафіянки.

Молимося за наших жертводавців і запрошуємо придбати собі солодкого меду, який знаходиться в нашому монастирі.

На здоров’я всім хто пожертвував, готував та придбає цей МІД!

о. Йосафат Бойко, ВС

«Блаженний Папа Іван Павло ІІ» – саме так називався дитячий табір, який відбувався з 23 по 30 червня, організований Чернечою Родиною Воплоченого Слова, і проходив у мальовничому селі Люча Косівського району Івано-Франківської області. Отці та сестри віддавалися цілковито для приготування і проведення такого цінного літнього заходу. Табір розпочався 23 червня, коли близько 100 учасників відправилися від Храму Різдва Христового (що по вул. Шевченка м. Івано-Франківська) до села Люча.

Прибувши на вказане місце, дітей з відкритими обіймами зустріла місцева школа, де вони і розмістилися. Цього ж першого дня всіх дітей було поділено на чотири команди, які називалися: «ЛЬОЛЕК» (що відображали дитячі роки Папи Йоана Павла ІІ), «КАРОЛЬ» (священиче та єпископське служіння), «ІВАН ПАВЛО ІІ» (період понтифікату) та «БЛАЖЕННИЙ» (від моменту проголошення його Блаженним).
Чому такий великий акцент саме на особі Блаженного Папи Йоана Павла ІІ? А тому, що в час проведення цього табору, наша Греко-Католицька Церква (а разом з нею і вся Україна) святкувала десятиріччя приїзду в Україну Великого Папи (так назвав його теперішній Папа Венедикт XVI в день беатифікації), яке припадало на 23-27 червня. Тому провідною темою всього табору став Блаженний Папа Йоан Павло ІІ.
В часі табору діти мали дуже багато часу, присвяченого спільним іграм, праці, навчанню Катехизмових частин (про Церкву), а також, що найголовніше, мали можливість бути на щоденній Святій Літургії та приймати Святі Тайни Сповіді та Причастя. Саме на цьому постійно наголошувалося протягом усього табору, бо тільки це допоможе нам примиритися з Богом та бути Його вірними друзями, а цього постійно прагнув, через що і осягнув вічного блаженства в Царстві Небесному Папа Йоан Павло ІІ, а Свята Церква підтвердила це, проголосивши його Блаженним 1 травня 2011 року Божого. Читати повністю…