Початок святкування Дня Матері сягає давниною близько ста років. Зародилося воно в США проте має цінність спільну для всіх народів. Українці вперше відсвяткували цей день в Канаді, пізніше у Львові, Тернопільщині та на Галичині. До поширення свята долучилися товариства «Просвіта», «Рідна школа», «Пласт», «Сокіл», аж доки його у 1939 році не заборонила влада. Шлях свята в роки незалежності до відзначення на офіційному рівні тривав з 1990 по 1999 роки.

В неділю жінок Мироносиць на парафії свв. Кирила і Методія відбулося святкування Дня Матері. Свято проводилося в садку монастиря за участю парафіян нашого масиву Крихівці–Долина та гостей монастиря. Після закінчення Божественної Літургії відбувся святковий концерт – привітання, приготований з нагоди Дня Матері. Діти вітали своїх матерів віршами та виставою, в якій показували сцени з життя Богородиці. Батьки і гості побачили розповіді про введення Діви Марії в храм, благовіщення Богородиці та про народження Спасителя роду людського Ісуса Христа. Приємно було побачити присутніми людей різного віку від найменших до поважних господарів. В кінці діти дарували матерям оригінальні листівки з привітаннями. Такі свята стали традицією в нашій парафії та свідченням того, що Церква живе і ввесь час рухається вперед у своєму розвитку. Пригадуються слова вже відомі всім нашим парафіянам, що Церква складається з вірних, а храм з каміння. Читати повністю…

7 травня наша парафія святкувала знаменну подію: цього дня наречений Юрій Тютюник (наш парафіянин) та наречена Оксана Буга (жителька с. Стриганці) з’єдналися у святе подружжя. Тож зичимо молодятам здоров’я, миру, злагоди у сімейному житті. Але найголовніше – безмежної Божої благодаті, та щоб це подружжя допомогло молодятам провадити святе і праведне життя, а діти, яких ми сподіваємося невдовзі дочекатися, хай будуть батькам на втіху, українському народу на честь і на прославу Господу Богу.

З цієї нагоди Отці і Брати Монастиря та вся парафіяльна спільнота щиросердечно вітає Юрія та Оксану, а також їхніх батьків, родичів та знайомих з цим прекрасним та святковим радісним святом.

З 6 по 8 травня наше славне місто Івано-Франківськ святкує 349 день свого Народження. З цієї нагоди відбувалося дуже багато подій, присвячених Дню міста.

Так 6 травня на площі біля міського озера відбувався молодіжний фестиваль «Вгору серця». До участі у ньому було запрошено багато різних гуртів та музичних колективів. Одними із учасників була Молодь Воплоченого Слова (парафії Різдва Христового та Кирила і Методія). Разом з ними виступав і всім відомий Роман Калин (вокаліст гурту Ґринджоли, працівник Радіо «ДЗВОНИ» та добрий друг Згромадження Воплоченого Слова). В часі виступу Молоді Воплоченого Слова, прибув для благословення Преосвященний Владика Володимир (Війтишин).

Відтак 7 травня у приміщенні Прикарпатського Юридичного Інституту ЛДУВС відбувався черговий збір Реєстрового козацтва Івано-Франківська. Цього разу тут відбувалися змагання з мініфутболу, які були приурочені Дню міста. Благословити цей турнір прийшли представники Єпархії – о. Йосафат Бойко, ВС, о. Юрій Трухан та о. Іван Сас. Вони також отримали і грамоти від імені представників “Реєстрового Козацтва” за “патріотичне виховання громадян”.

Після цього біля міської ратуші розпочалася урочиста академія – урочисте відкриття святкувань ДНЯ МІСТА. Спочатку всіх гостей та мешканців міста вітали та уділяли своє благословення духовенство Української Греко-Католицької Церкви, Української Православної Церкви Київського Патріархату та Української Автокефальної Церкви. Івано-Франківську Єпархію УГКЦ представляли: декан Івано-Франківського Центрального деканату митр. прот. Юрій Новицький (настоятель Катедрального собору), о. Віталій Токар, судовий Вікарій,  ієром. Йосафат Бойко, ВС, Синкел у справах монашества, о. Юрій Трухан, секретар Владики Володимира (Війтишина), Єпископа Івано-Франківського та інші.

Після благословення було слово привітання представників Влади: мера міста п. Віктора Анушкевичуса, Голови Обласної Державної Адміністрації п. Михайла Вишиванюка та Голови Обласної Ради п. Олександра Сича.

Після привітання настав час подарунків. Наші славні пекарі спекли до Дня міста торт, який важив понад 100 кілограм. Саме його і розрізав та роздав усім бажаючим Мер міста Івано-Франківська Віктор Андрюсович Анушкевичус.

Після цього ще продовжувався святковий концерт, який додавав гарного настрою всім присутнім, навіть незважаючи на дощову і вітровупогоду.

Прес-центр парафії

[Show as slideshow]

[View with PicLens]

6 травня в Івано-Франківській Центральній клінічній лікарні по вул. Мазепи відбулося урочисте відкриття та посвячення кардіоцентру малоінвазивної хірургії. Освячення здійснив на запрошення головного лікаря Тараса Масляка о. Йосафат Бойко, ВС

Саме завдяки новому та сучасному ангіографу, наші медики матимуть змогу виявляти пошкодження та вади розвитку різного роду кровоносних судин (аневризми, звуження судин, порушення прохідності судин, пошкодження та вади розвитку різних органів, пухлин і т.п.).

На відкритті були присутні представники влади міста і області: міський голова п. Віктор Анушкевичус, Голова ОДА п. Михайло Вишиванюк та Голова Обласної Ради п. Олександр Сич, а також Голови Районних Адміністрацій Івано-Франківської області.

Сподіваємося, що це нове придбання дійсно зможе оправдати всі ті сподівання, які на нього покладають всі: як медичний персонал міста Івано-Франківська, так і ті пацієнти, які користуватимуться послугами цього Кардіологічного центру.

Прес-центр парафії

[Show as slideshow]

[View with PicLens]

З 29 квітня по 3 травня цього року в мовчанці та роздумах тривали Духовні Вправи для мирян (чоловіків та жінок, хлопців і дівчат). Для хлопців і чоловіків науки проводились у чоловічому монастирі Воплоченого Слова в Крихівцях (Івано-Франківськ), а для дівчат і жінок у жіночому монастирі, а проповідниками відповідно були о. Йосафат Бойко, ВС та о. Йосиф Монтес, ВС.

З’їхалися учасники з різних міст та сіл Івано-Франківщини та сусідніх областей. 18 учасників чоловічої групи та 35 жіночої групи мали можливість наблизитися до Бога, очистити свої душі з допомогою інтенсивної молитви, розважань (медитації) та споглядань (контемпляції), сповіді, духовних розмов.

Під Духовними Вправами «розуміються всі способи іспиту совісті, медитації (роздумування), контемпляціїї (споглядання), молитви вголос і розумової, та інших духовних діянь… Бо так, як прогулюватися, ходити і бігати є тілесними вправами, таким самим чином всі способи приготування та розположення душі, щоб позбавляти себе усіх невпорядкованих прив’язаностей, а відтак, вже позбавленими їх, шукати та віднайти божу волю у розположенні життя на здоров’я душі, називаються духовними вправами» (Св. Ігнатій Лойола, ДВ, 1). Читати повністю…

Сьогодні 1 травня 2011 року в Неділю Божого Милосердя в Римі проголошено “блаженним” Слугу Божого Папу Йоана Павла ІІ. Тут подаємо короткі відомості про його життя, щоби нагадати нашим читачам про цього “ВЕЛИКОГО ПАСТИРЯ”. Одночасно даємо знимки наших отців, які мали чудову нагоду бути із цим “Святцем”.

Народився Кароль Войтила (таке було ім’я Івана Павла ІІ в миру) 18 травня 1920 року у містечку Вадовіце, що в Польщі, у сім’ї Кароля та Емілії Войтилів. Він був другою дитиною (старшому сину Едмундові було на той час вже 14 років). У школі він був добрим і старанним учнем, і одночасно захоплювався футболом та лижним спортом.

У 1929 році, у віці 9 років, померла його мати. Він дуже важко переживав її втрату, тому у студентські роки він написав такі слова: «Над Твоєю білою могилою, о Мати, ЗГАСЛА ЛЮБОВ, молюсь з усією любов’ю сина». Як свідчили вчителі, малий Льолек (так його називала мама) після її смерті подорослішав, став мовчазним, заглибився у книжки, молитви.

Пустоту від «згаслої любові» матері для малого Кароля намагалися заповни­ти батько і старший брат Едмунд, який вже навчався в Кракові в Ме­дичному інституті. Але через 3 роки після смерті матері, у сім’ї Войтилів  стається ще одна трагедія – у віці 26 років помирає старший син Едмунд. З цього часу батько стає для сина найкращим другом і порадником у житті. Від тепер вони все робили разом.

Згодом Кароль вступає до чоловічої гімназії у Вадовіцах. Закінчивши її у 1938 році, вступає на відділення полоністики Краківського університету.

1939 року починається ІІ Світова війна. Кароль змушений залишити навчання в університеті. 1941 року його батько важко захворів. Син залишив його ненадовго, щоб знайти ліки, але коли повернувся додому, застав батька мертвим. Того ж року Кароль вступає до підпільної семінарії.

У 40-х роках, коли відновилась діяльність ордену Кармелітів, молодий Кароль хоче вступати до нього. Та настоятель монастиря запропонував йому погодити це питання з Архиєпископом Краківським – Сапехою. Дозволу на вступ до ордену Каролю не дали.

13 жовтня 1946 року кардинал Адам Стефан Сапеха висвятив Кароля Войтилу в сан піддиякона, а через тиждень – диякона. У листопаді той же ієрарх висвятив його на священика Римо-Католицької Церкви. Читати повністю…

Коли люди чують слово «милосердя», реагують по-різному: одні думають, що йдеться виключно про якусь милостиню чи матеріальну допомогу і тому, або відкликаються позитивно або уникають цієї справи; інші асоціюють його (це слово) з «милосердним» відношенням до інших, тобто бути терпеливим до хиб наших ближніх та мирно на них реагувати. Рідко хто відразу подумає про Боже Милосердя, яке людина переживає на собі.

А варто для кожного з нас роздумати час-від-часу про Боже Милосердя, тим більше, що Провідна Неділя є Неділею «Божого Милосердя», як цього хотів блаженної пам’яті Слуга Божий Іван Павло ІІ, який 2 квітня 2005 року, о 21.37 годині за римським часом, саме в Надвечір’я свята Божого Милосердя, відійшов з цього світу. А в неділю Божого Милосердя 2011 року стає проголошеним «блаженним». Цей празник був установлений 2000 року, з нагоди канонізації, тобто проголошення святою, Сестри Фаустини Ковальської, апостолки Божого Милосердя, до якої вперше про встановлення цього свята Господь Ісус говорив в 1931 році, коли переказував свою волю щодо образу: “Я прагну, щоб було Милосердя святом. Хочу, і щоб цей образ, який намалюєш пензлем, був урочисто посвячений у першу неділю після Великодня; ця неділя повинна бути святом Милосердя” (Щ. 49)… «В дійсності, милосердя є центральним осередком євангельської проповіді», – зазначив Папа Венедикт ХVІ, додаючи, що Бог об’явив людям власне милосердне обличчя, і не лише в часах Старого Завіту, але, ще більше, в Ісусі Христі, Який є втіленням Божої Любові. Ця милосердна любов осяює також і обличчя Церкви, проявляється, як у Святих Тайнах, особливо, у Святій Тайні Покаяння, так і у ділах милосердя. Усе, що Свята Церква каже і чинить, виявляє милосердя, яке Господь має для людині. Коли Церква відстоює якусь правду, чи добро, завжди це робить з любові до людини, щоб людина мала правдиве життя, і то життя у повноті.

Святіший Отець наголосив, що від милосердної Божої любові, яка втихомирює, заспокоює серця, також випливає правдивий мир у світі, мир між народами, культурами і різними релігіями. Папа додав, що Слуга Божий Іван Павло ІІ, подібно, як і сестра Фаустина Ковальська, став у свій час апостолом Божого Милосердя і який у 2002 році у Кракові-Лаґевніках сказав: «Поза Божим Милосердям немає ніякого іншого джерела надії для людських істот».

Це свято є днем особливого величання Милосердного Бога а також і часом особливих ласк для усіх людей. “Прагну, – сказав Господь Ісус, – щоб свято Милосердя було притулком і захистком для усіх душ, а особливо для бідних грішників (Щ. 699). Душі гинуть, незважаючи на Мою гірку муку. Даю їм останню надію на порятунок, тобто свято Мого милосердя. Якщо не величатимуть Мого Милосердя, згинуть навіки” (Щ. 965). Читати повністю…