Традиційно уже кожної п’ятниці перед Вербною Неділею на нашій парафії святих Кирила і Методія проводиться хресна дорога по житловому масиві Крихівці (Долина). Цього року вона відбулася 15 квітня. В цій молитовній ході взяли участь не тільки наші парафіяни, а й численні гості з міста Івано-Франківська, а також з навколишніх сіл. Маршрут Хресної дороги простягнувся знайомими нам місцями та вуличками нашого масиву. Маючи гарну нагоду пройтися хресною ходою,  ми молитися біля місцевих каплиць, що спорудили на своїх обійстях наші парафіяни, а також біля парафіяльного храму, що вже з дня на день чикає завершення свого будівництва.

Духовно супроводжували усіх учасників цієї Хресній дороги отці Згромадження Воплоченого Слова, а саме: о. Йосафат Бойко настоятель парафії святих Кирила і Методія, отець Софрон Зелінський парох Церкви Різдва Христового, що по вул. Мазепи та отець Ігор Тузик, сотрудник Церкви Різдва Христового та член ІІІ Чину нашого Згромадження.

Значна кількість учасників, що прийшли помолитись, страсні пісні та вражаючі розважання про страсті Христові, – все це спонукало усіх присутніх на цій Хресній дорозі ще раз застановитись над своїм життям, розбудити у собі щирий жаль та ще раз перепросити Христа за скоєні нами гріхи. Читати повністю…

Свято Благовіщення Пресвятої Богородиці – одне із найвеличніших празників у літургійному році. Воно залишило незатертий слід у історії спасіння, бо в момент, коли Архангел Гавриїл благовістив Пречистій діві Марії про народження Ісуса, Сам Син Божий воплотився і прийняв людське тіло. Тому це є день Воплочення Слова Божого.

Саме цей день є днем народження Згромадження Воплоченого Слова. І з цієї нагоди у Івано-Франківську відбувалися дві великі і святкові події.

У навечір’я Благовіщеня 6 квітня, у храмі Різдва Христового відбулося прийняття нових членів ІІІ Чину Згромадження. Бажаючих тісніше злучитися з Чернечою родиною Воплоченого Слова було 8. Всі вони вже є добрими друзями отців та сестер, а тепер ще більше духовно поєднані зі всією великою Родиною. Прийняття здійснив відповідальний за членів ІІІ чину в м. Івано-Франківську о. Софрон Зелінський, ВС в часі Божественної Літургії.

А відтак наступив і величний празник Благовіщення. Саме в цей день 7 квітня, Катедральному Соборі Воскресіння ГНІХ Івано-Франківської Єпархії УГКЦ, було поставлено в дияконський сан  двох братів Згромадження Воплоченого Слова – Теодосія Савчука, ВС та Антонія Вацебу, ВС.

Святу Тайну Священства (бо дияконство є першим ступенем священства) уділив Преосвященний Владика Володимир (Війтишин), Єпископ-Ординарій Івано-Франківської Єпархії УГКЦ. Читати повністю…

Великий піст це благодатний час на молитву , покаяння та діла милосердя тому 6 квітня в переддень світлого празника Благовіщення Пресвятої Богородиці працівники  профспілок….. та члени …… у супроводі о. Йосафата Бойка, ВС та бр. Антонія Вацеби, ВС взяли участь у прощі до відпустового місця Страч.

Це невеличке село біля Львова, але про славні святині, що знаходяться там знають чи не всі вірні нашої Церкви. У цій місцевості знаходиться храм Успіння Пресвятої Богородиці з XVIII ст. та копія чудотворної ікони Матері Божої «Нерушима стіна», унікальні місцеві печери давніх монахів, що за легендою прийшли сюди з Києво-Печерської Лаври та були разом із місцевими жителями нещадно убиті монголо-татарами. Також тут є єдина на Україні хресна дорога скульптури якої є завбільшки людського зросту, а також саме тут в часи другої світової війни радянськими солдатами біли вбиті два новомученики нашої Церкви: блаженний священномученик Микола Конрат та місцевий дяк, мученик Володимир Прийма. Тіла обидвох спочивають на місцевому цвинтарі біля храму Успіння Пресвятої Богородиці. Читати повністю…

Наша парафія зі щирого серця вітає родину Лапка Ольгу та Руслана із великим святом – народження сина, який отримав при хрещенні ім’я Лук’яна Софронія.

Діти – це дар від Бога, який вимагає від батьків великої вдячності та відповідального ставлення до їх виховання. Радіємо разом із рідними батьками новонародженого за той перший та найголовніший крок у вихованні свого сина, який вони зробили, охрестивши його. Зі слів Святого Письма знаємо, що ті хто в Христа охрестилися у Христа зодягнулися, і від того часу є під опікою самого Господа. Тож бажаємо новоохрещеному Лук’яну Софронію, щоб Христос хоронив його, його батьків: рідних та хрещених, та всю родину новоохрещеного у своїй ласці та благодаті на многії і благії літа!

Прес-центр парафії

У Стрийській Єпархії відбувся Єпархіальний Собор про монашество. Схема собору була такою ж, як нещодавно у Івано-Франківську. Місцем проведення була Свято-Успенська Унівська Лавра. Очолив владика Тарас (Сеньків) ОМ, Апостольський Адміністратор Стрийської Єпархії УГКЦ.

Собор тривав один день (5 квітня). Розпорядок проведення собору в собі поєднав молитву, читання доповідей, обговорення та роботу в групах. Учасників налічувалося близько 60, серед яких були присутні представники монастиря студитського уставу, редемптористи (ЧНІ), згромадження Мілес Єзу, сестри – служебниці НДМ, сестри Пресвятої Родини, сестри Непорочного Серця Марії, отці – декани та інші представники єпархії.

Вибір тем, що розглядалися, відповідав вимогам, які поставив світ перед сучасним монашеством. Темою першої доповіді, яку зачитував о. єром. Йона, була «Застанова над першою частиною юридичної норми конгрегації про монаші чини, та конгрегації про єпископів: Директиви про відносини між єпископами та чинами у церкві» (METUAE RELATIONES 14/5/1978). Наступними доповідачами були о. єром. Йосафат Бойко «Плекання покликання та формація богопосвячених осіб», о. єром. Василь Іванів «Пробудження покликань у діалозі монастир – єпархія» і с. Миколая Турянська «Суть богопосвяченого життя. Освячення і служіння». Читати повністю…

«Духовна Семінарія є установою, що приготовляє до священства, тож має за ціль дати питомцям можливість виробити й розвинути в собі чесноти і здобути знання, яких вимагає високий і святий духовний стан.»

(«Ціль Духовної Семінарії…», Молитовник Семінариста, Українська Папська Колегія св. Свщмуч. Йосафата в Римі, Рим 1965)

Подібно як в укритому житті Ісуса Христа, зростають наші семінаристи-українці в Міжнародній Семінарії св. Вітальяна, Папи Римського в м. Сені. Щиро радіємо за таке Боже Провидіння щодо них: саме навчатися тут, у серці Вселенської Церкви та нашої Чернечої Родини. Окремою і спеціальною ласкою для всіх нас стала можливість, щоб вони саме тут формувались у візантійському обряді, де тим більше і тим особливіше виражається образ Вселенськості Церкви, пригадуючи, що наша Чернеча Родина у світі служить Церкві в трьох її Літургічних Обрядах.

В семінарії, ми є присутні як очевидці діл, які робить Господь. Серед звичного ходу життя даної установи, – в дусі молитви та навчання збігає час. Кожного дня поклик Христа, до своїх вибраних, звучить голосом звичайного розпорядку: на молитву, на працю, навчання, спорт чи відпочинок. При кінці тижня, коли немає лекцій, кожен семінарист посвячує себе більше апостольській праці: на парафії, в ораторію, в праці з молоддю, в науковій праці, біля хворих. Читати повністю…

3 квітня при парафії церкви Різдва Христового, що знаходиться по вул. Мазепи, відбулася Хресна Дорога . Особливістю цієї молитви був похід по парку Шевченка, де робилися зупинки – стації, проводилися проповіді. Вже на початку ходи, після третьої стації, вірні отримали благословення від Владики Софрона Мудрого з балкону єпископської резиденції, а також гарне слово Пастиря.

Велика кількість учасників надавала величності цьому дійству, яке під супровід страсних пісень захоплювало присутніх та вражало випадкових перехожих. Що Ісус намагався нам сказати своїми страстями? – Любіть один одного та «носіть тягарі один одного і так виконаєте закон Христа»  – це стало темою проповіді о. Йосафата Бойка, ВС після 7-ї стації.

До кінця Хресної Дороги трохи потемніло і запалені свічки у руках біля пагорбу, на якому стояв хрест, сприяли молитовному настрою. Заключне слово говорив о. Софрон Зелінський, ВС, адміністратор церкви Різдва Христового, де дав корисні настанови на Великий піст, з великим акцентом на вірність Христу, навіть коли вірити є дуже важко. Читати повністю…

Завідувач кафедри всесвітньої історії інституту історії і політології Прикарпатського національного університету ім. В. Стефаника професор, доктор історичних наук Олег Жерноклєєв — відома постать у наукових історичних колах. І хоч особисто він вважає, що живе звичайним християнським життям, але доволі незвичним для багатьох є його належність до третього Чину чернечого Згромадження Воплоченого Слова. Пропонуємо увазі наших читачів його розповідь про чернецтво та власний духовний шлях.

- Сьогодні ви завідуєте науковою кафедрою університету. До речі, ви вважаєте себе належним до школи Карпенка?

— Немає найменшого сумніву. Я захищав кандидатську під його керівництвом у 1995 році і народжувався як науковець саме під його опікою. Звичайно, Олександр Юхимович дуже авторитетний науковець-історик і відомий учений як в Україні, так і за кордоном. Для мене було великим подарунком долі, що я почав працювати під його керівництвом спершу як студент, а згодом — як аспірант і молодий науковець. Багато чим завдячую йому і в плані підходу до наукової проблематики, наукового пошуку, шляхів написання наукового тексту, певною мірою, навіть до повсякденного стилю життя науковця. Я гордий, що є його учнем. Читати повністю…

Великий піст. Які обмеження він накладає, звідки пішла така практика і про що найголовніше пам’ятати — у розмові з отцем Йосафатом Бойко.
— Отче Йосафате, люди часто розцінюють піст як просту відмову від м’ясного та молочного. А що каже церква?
— Дійсно багато людей зводять його лише до стриманості від їжі. Але обмежувати піст тільки цим — недооцінювати його. Для нас важливо розуміти, що піст — найперше, стриманість від злого. Коли я пощу, я роблю обмеження, я умертвляюся заради якоїсь цілі. Читати повністю…