Парафіяльна спільнота радіє з приводу прийняття Тайни Подружжя  Лисаманко Володимиром та Бачкур Христиною. Наречена – наша парафіянка, активна і практикуюча християнка. Шлюб відбувся у Храмі Різдва Христового при Єпископській резиденції в суботу 30 квітня.

Складаючи побажання, о. Йосафат звернув увагу на важливий аспект подружнього життя – місце Бога у родині, як гарант витривалості аж до смерті «разом». Наводячи сумну статистику розлучень у нашій країні зазначив, що коли сім’я (чоловік і дружина разом) дбає про виконання головних християнських обов’язків (брати участь у недільній Літургії, молитися разом, сповідатися та приймати св. Причастя), то тим собі гарантує щасливе життя. В подарунок молодята отримали вервиці, які поблагословив Святіший Отець Венедикт XVI на аудієнції в березні цього року.

Нехай Господь дарує ласку бути доброю і прикладною християнською сім’єю.

Настоятель Парафії та вся спільнота.

Сповіщаємо зі смутком, що 28 квітня 2011 о 15.00 год. відійшла до вічності Онищук Текля Тимофіївна (з роду Яцура), 1920 року народження (с. Антонівка Тлумацького р-ну Івано-Франківської обл.), яка багато років проживала в с. Угорники та останнім часом біля сина Богдана в с. Загвіздя (дачі – на нашій парафії).

Текля перед смертю змогла прийняти Святі Тайни Сповіді, Євхаристії та Єлеопомазання. Похорон відбувся 29 квітня: Теклю поховано на цвинтарі в с. Угорники.

Вічний упокій подай Господи завжди згадуваній слугині Теклі і сотвори їй вічную пам’ять: Христос Воскрес!

Парох та парафіяни

Празник Воскресіння Христового ще називають Святом Пасхи чи Великдень від того що це дійсно «Великий день». Слово «пасха» означає (з єврейської мови) «перехід» і «ягня». Свято Пасхи святкували на спомин визволення вибраного народу Божого з Єгипетської неволі, а для нас християн – символізує перехід Ісуса Христа: від життя до смерті й від смерті до життя.

Ці святкування Великодня не завершуються лише Неділею, а продовжуються у так звані «Світлий Понеділок» і «Світлий вівторок». І саме в ці дні в нашому народі є гарні звичаї, що перейшли до нас від наших предків: це постійні дзвони (у багатьох селах люди по черзі йдуть щоб дзвонити). Сам дзвін означає перемогу над смертю, сповіщення доброї новини, що Христос Воскрес!  Це благословення великодніх кишиків з різними стравами (яйця, шинка, ковбаса, хрін…). Освячене споживають на великодньому сніданку після відправи, де всі разом зібрані і діляться «великоднім яєчком», писанкою.

Ще одним чудовим обрядом є гаївки (інша назва веснянки, гагілки, ягілки, риндзівки) – старовинні слов’янські обрядові пісні, пов’язані з початком весни і наближенням весняних польових робіт. Це співи, які возвеличували прихід весни, це було свято весняне – люди раділи приходу весни! Деякі дослідники назву “гаївка” виводять від слова “гай”. При багатьох співах-гаївках дівчата, тримаючись за руки, ходять зигзагоподібним шнуром (“кривим танцем”) – як зауважує один дослідник, “точно так, як би поміж деревину ходили” (вікіпедія). Читати повністю…

«Христос Воскрес із мертвих, смертю смерть подолав, і тим, що в гробах, життя дарував!»

Тропар Пасхи

Сьогодні – радісний і святий день. Той, хто перетерпів страждання, хресну смерть і триденне погребення – воскрес із мертвих. Все створіння сповнилося радістю, бо як три дні тому природа сповнилася смутку, так сьогодні все творіння сповнюється радістю, бо повернувся до життя Той, хто всім дає життя, Той, хто Сам є Воскресінням і Життям, бо сам про себе мовив: «Я – Воскресіння і Життя» (Йоана 11,25).

Цей день – день радості, щастя і втіхи. Тому Церква по-особливому вшановує Його. Його називають Пасхою, бо саме в цей день старозавітній Єврейський народ вийшов із єгипетської неволі, але найпоширенішою є назва Великдень – оскільки саме цей день є найбільшим і найвеличнішим в усій історії людського спасіння. Святий апостол Павло говорить: «Коли Христос не воскрес, то марна проповідь наша, то марна й віра ваша» (І Кор. 15,14).

Цей день має свої особливості і у Літургійному плані. Зранку служиться Надгробне, потім Потрійний Обхід навколо храму та урочистий вхід зі співом «Христос Воскрес із мертвих», Воскресна утреня, а відтак Святкова Божественна Літургія. Саме такий порядок Богослужінь був і на парафії Свв. Кирила і Методія. Велелюдність та радісний настрій говорили про надзвичайність даного дня в Церкві.

Перед літургією ми мали можливість освятити нові намісні переносні ікони та переносний престол. Нехай Господь буде милосердним до жертводавців цих прекрасних речей для прикраси Божого храму.

Пасхальне Євангелія (Ів 1,1-17) читалося на п’яти мовах: італійській, грецькій, іспанській, церковнослов’янській та українській. Читати повністю…

Великоднє послання Блаженнішого Святослава

Високопреосвященним і Преосвященним Владикам, всесвітлішим, всечеснішим та преподобним отцям, преподобним ченцям і черницям,  дорогим у Христі мирянам Української Греко-Католицької Церкви

Христос воскрес!

«Воскресіння день − просвітімося люди! Пасха Господня, Пасха, від смерті бо до життя І від землі до небес Христос Бог нас перевів, − Перемоги пісню співаємо!»

Воскресна Утреня, Канон Пасхи

Сьогодні, у день світлого празника Христового Воскресіння, цими словами Канону Пасхи Свята Церква прославляє свого Спасителя, який воскрес із мертвих. Подібно як і колись, у перший день створення світу, нині із темряви гробу, що звичайно є темрявою небуття, розпачу і безвиході, засяяло божественне і несотворене світло життя. «Воскресіння день − просвітімося люди!» Це світло божества, яке випромінює із пошматованого і зраненого, але воскреслого тіла Ісуса, пронизує сьогодні всіх нас, проникає у нашу особисту темряву гріха, немочі, безнадії та зневіри і просвічує, оживляє та воскрешає − відкриває двері до нового життя.

Пасха Господня, яку ми сьогодні святкуємо, є запрошенням воскреслого Христа йти за Ним від смерті до життя. Сьогодні Він, як новий Мойсей, кличе нас покинути єгипетське рабство і служіння всьому тому, що забирає у нас гідність дітей Божих. Слуга Божий Папа Іван Павло ІІ, врочистий акт зарахування якого до лику блаженних – беатифікація – відбудеться 1 травня цього року, назвав це сучасне невільництво культурою смерті, тобто сукупністю правил сучасного життя, які пропагують насилля над ненародженими і хворими, поширюють зневагу християнської сім’ї та моралі, відбирають нашу свободу Божих дітей, примушують плазувати перед різноманітними земними ідолами та кумирами сучасності.

Цього року, святкуючи десятилітній ювілей приїзду цього святця до України, пригадаймо собі його девіз: «Христос – дорога, правда і життя!» –  та його батьківські слова, якими він наставляв нас на дорогу життя, записану в десяти Божих Заповідях. Пасха Господня – це рух цим шляхом, це початок мандрівки від землі до небес. А здійснюється цей рух силою Божою, яка сьогодні здолала найсильніше у цьому світі – саму смерть. «Від смерті бо до життя, і від землі до небес Христос Бог нас перевів». Не стіймо осторонь цього божественного прогресу, не даймо викинути себе на узбіччя життя фальшивими приманами, і тоді у цій пасхальній процесії, як об’єднаний Божий люд, вийдемо разом із нашим Спасителем від землі до небес. Читати повністю…

Благообразний  Йосиф, знявши з хреста пречисте тіло Твоє, плащаницею чистою обвив, і, пахощами покривши, у гріб новий положив.

(Тропар Страсної П’ятниці)

Страсна П’ятниця – є найтрагічнішим днем в історії всього людства. Той, хто сотворив небо і землю, зараз віддався в руки беззаконних;  рука, яку Він сотворив, проколює списом бік, з якого витекла кров і вода; Той, хто все сотворив, зараз не має нічого. Від нього забрано все, навіть на одяг вояки кидають жереб.

Христос помер… Ось і все… Йосиф з Ариматеї і Никодим здіймають з хреста скатоване, мертве тіло Христове. Пресвята Мати востаннє прощається з Сином. Ісусове тіло обгортають плащаницею та вкладають до гробу. Навіть гріб не був призначений для Нього.

Це – один із найсумніших похоронних походів, бо вкладають до гробу не просто людину, а самого Бога. Цього дня, у Страсну П’ятницю всі ми йдемо у цьому сумному поході. Разом з Марією, Матір’ю Христа, ми гірко плачемо та сумуємо, бо ця втрата є найболючішою для нас. Але Сам Христос потішає Свою Матір, а з нею і всіх нас, коли каже: «Не ридай наді мною, Мати, бачачи в гробі Сина, що його Ти в лоні зачала безсіменно; бо воскресну і прославлюся, і вознесу зо славою безупинно, як Бог, тих, що з вірою і любов’ю тебе величають» (Ірмос Єрусалимської утрені).

У Страсну П’ятницю на парафії Свв. Кирила і Методія також творили пригадування цих спасительних подій. В четвер ввечері на Утрені Страстей мали можливість прослухати 12 євангелій, в яких чітко розповідається про хід подій пов’язаних зі страстями господніми. Відправу здійснили у монастирському садку.  Зранку в п’ятницю день для вшанування виставлялася плащаниця – полотно, на якому зображено момент покладення до гробу мертвого Христового тіла. В урочистому обході взяли участь багато вірних, численні сестри-монахині, які своїм співом супроводжували Святу Плащаницю, два диякони які очолювали разом з Хрестоносцем сам похід. Ця гарна літургійна традиція дає кожному із нас кращу можливість пережити ту подію та зрозуміти значення, а головно – важливість страждання і хресної смерті Спасителя.

Прекрасно відправа Єрусалимської Утрені зібрала біля Плащаниці багатьох вірних, які прийшли у мовчанці віддати поклін і шану Богочоловікові, який добровільно дав себе покласти до гробу заради нашого спасіння.

Отож, стоячи перед плащаницею, не сумуймо з приводу смерті нашого Господа, але радіймо з того, що вже за три дні ми увійдемо в нове життя – життя з Воскреслим Христом. Тому просімо у Нього ласки, щоб і ми, як говорить святий ап. Павло, померли для гріха, а жили для Бога, в Христі Ісусі (Пор. Рм. 6,11), щоб разом зі святим апостолом змогли торжественно закликати до прославленого Господа: «Я боровся доброю борнею, скінчив біг – віру зберіг» (ІІ Тим. 4,7).

Страсний тиждень у літургічному сенсі є дуже особливим – у ньому ми разом із Христом спогадуємо Його страсті, а найбільш актуальними переживання стають у страсне тридення, починаючи від Страсного Четверга до Страсної Суботи. В ці три дні розвиваються найбільш актуальні події, пов’язані з хресною жертвою, а через це і відкуплення Ісусом Христом, Богочоловіком, цілого сотворіння.

Страсний Четвер. В чому саме його особливість?

Саме в четвер відбувалася Тайна Вечеря. Під час цієї вечері відбулося встановлення Пресвятої Тайни Євхаристії – це найголовніша подія. Але також відбулася ще одна річ – коли Ісус умив ноги своїм учням. Цікаво, що цей факт є записаний тільки у Євангелії від Йоана. Він пише, що Христос «встав від вечері, скинув одіж, узяв рушника й підперезався. Тоді налив води до умивальниці й почав обмивати учням ноги та обтирати рушником, яким був підперезаний» (Йоана 13,4-5). Чому Він, Учитель і Наставник, а головно Господь і Творець умиває ноги своїм учням? Читати повністю…

17 квітня – Вербна неділя. Це ще одна нагода зібратись спільно на урочисту Службу Божу. В цей день на нашій парафії усі богослужіння проводились під відкритим небом: у монастирському садку, який зібрав у собі не малу кількість наших парафіян, що прийшли помолитися, як уже традиційно від великого і до малого: цілими сім’ями.

Направду, кожного разу ми все ближче і ближче до світлого празника Христового Воскресіння, і все більше і більше відкриваються перед нами нові таїнства спасительного плану відкуплення цілого людства Ісусом Христом. Вербна неділя це ще один момент, що знаменує страсті нашого спасителя в сумний, але одночасно і в радісний спосіб, щоб таким чином дати надію усім  болям і смуткам та запевнити нам Христове Воскресіння.

В часі Літургії на проповіді о. Йосафат Бойко, ВС звернув увагу вірних на той факт, що коли народ величав урочистий в’їзд Христа у Єрусалим, то був єдиним, об’єднаним навколо ідеї месіанства, а коли цю ідею залишив, розділився, не визнавав Христа як Месію, як Бога, почав кричати: «Розіпни, розіпни його!». Отже віра в божество Ісуса Христа – це фундамент нашої віри і від нас залежить чи ми Христа чи когось іншого вважаємо за нашого Царя і Месію. Читати повністю…

В рамках екологічної ініціативи «Зелений Великдень», яка триває в Івано-Франківській Єпархії з благословення правлячого Архиєрея Владики Володимира (Війтишина), на парафії Святих Кирила і Методія (с. Крихівці, масив Долина) також відбулися деякі екологічні заходи, які проходили в два етапи. Перший етап відбувався 24 березня. Цього дня брати-монахи Згромадження Воплоченого Слова посадили вздовж дороги по вул. Вербовій та біля будівництва парафіяльного храму близько п’ятдесят фруктових та хвойних дерев.

Другий етап відбувся 17 квітня. Це було загально-парафіяльне прибирання масиву. Вірні відгукнулися на заклик настоятеля парафії ієром. Йосафата Бойка, ВС, який постійно закликав до належної підготовки до Величного Празника – Воскресіння Христового. Окрім приготування людських душ до прийняття воскреслого Господа, о. Йосафат часто наголошував і на зовнішньому приготуванні – прибиранні та озелененню своїх домівок і прилежних територій, та всього масиву.

Цього дня велика кількість дітей, молоді та старших (всіх разом понад тридцять чоловік) згуртувалися біля Чоловічого монастиря Воплоченого Слова, щоби спільно з отцями  та братами належно підготувати центральні вулиці масиву до Великодня. Протягом цілого суботнього дня діти та молодь збирали сміття з вулиць масиву, з недоглянутих ділянок новобудов та з місцевого потічка, що постійно приносить за собою не тільки воду, а й цілу гору сміття яке, звичайно, ніхто ніколи не прибирає. В той самий час старші парафіянки озеленювали і територію монастирського подвір’я, стараючись про чистоту та порядок дому Господнього, куди постійно приходять за порадою, підтримкою чи просто, щоб помолитися у монастирській каплиці. Читати повністю…

Послання Блаженнішого Святослава,
Верховного Архиєпископа Києво-Галицького,
до молоді

«Тим-то і ми, як отроки, знамена перемоги носячи, Тобі, переможцеві смерті, воскликуємо:
Осанна в вишніх, благословен, хто йде в ім’я Господнє!»
Тропар Квітної неділі

Улюблена у Христі українська молоде!

У святковий день тріумфального входу Господнього до стольного града Єрусалима звертаюся до вас зі своїм першим, після сходження на престол Отця і Глави Української Греко-Католицької Церкви, пастирським посланням.

В Католицькій Церкві склалася традиція, що у Квітну неділю особливу увагу звертають на молодь. Цього дня на площі Святого Петра в Римі сотні ваших ровесників з усього світу збираються на молитву разом зі Святішим Отцем. Користаю з такої нагоди, щоб за посередництвом цього листа звернутися до вас, запевнити вас у своїй особливій турботі та запросити до діалогу з Божим Словом, яке Свята Церква нам проповідує. Читати повністю…