Дорогі у Христі! Хочемо запропонувати Вашій увазі черговий випуск нашого «Парафіяльного Вісника», який вийшов з нагоди Великого Посту, що розпочинається 7 березня і триватиме аж до Пасхи, яка цього року припадає на 24 квітня.

Про ціль та значення часу Великого Посту своє повчання дає наш Владика Володимир у Посланні, яке знаходиться на 1-ій сторінці.

У вступному слові о. Йосафат Бойко, ВС не зупинився над темою посту, але над темою покликання до посвяченого способу життя, оскільки цей рік у нашій Церкві є роком Покликання до богопосвяченого життя і в нашій Єпархії відбувся Собор присвячений цій темі. Тому всі матимуть нагоду більше довідатися про спосіб монашого життя у статті «Де народжуються монахи і монахині?». Читати повністю…

Отці, брати та ціла парафіяльна родина вітає молоду родину Мандич Андрія та Наталю (з роду Мадрига) з народженням першої донечки. Сьогодні вони виконали свій християнський обов”язок, принісши її, щоби прийняла Святу Тайну Хрещення і Миропомазання, а відтак отримала особливу благодать від Господа. Їй дали ім”я СОФІЯ.

Що ж каже Церковне право про Хрещення?

Кан. 675 –    § 1. У хрещенні людина через обмивання природною водою з призиванням імені Бога Отця, і Сина, і Святого Духа звільняється від гріха, відроджується до нового життя, зодягається в Христа і стає членом Церкви, яка є його Тілом.
§ 2. Тільки після дійсного прийняття хрещення людина стає здатною для приймання інших святих тайн. Читати повністю…

Всечесні отці, преподобні монахи та монахині, дорогі семінаристи, возлюбленні брати і сестри у Христі!

Великий Піст – це благодатний час для того, щоб поглибити розуміння сенсу та цінності нашого християнського буття, краще усвідомити таїнство Хреста і здійснити глибоке та цілісне навернення до Бога. Таке навернення означає: звільнитись від егоїзму, спокуси володіння, бажання панувати над іншими, і почати керуватись у житті Божою волею, служити Йому та своїм ближнім на зразок Ісуса Христа.“Служити Богу” – означає також ставитись з повагою до ближнього та всього створеного Богом світу так, як Він цього хоче. Це означає, з вдячністю приймати те, що Господь дарує в природі, використовувати і розвивати ці дари, а рівночасно й оберігати для майбутніх поколінь. Перш за все слід було б з’ясувати істинне значення посту, заглибитись в його зародження, розвиток, застосування тими людьми, що зустрічаються на сторінках Святого Письма, які є прикладом передань Церкви. Читати повністю…

ЄПАРХІАЛЬНИЙ СОБОР

«БОГОПОСВЯЧЕНЕ ЖИТТЯ В УГКЦ»

Олег Жерноклєєв

завідувач кафедри всесвітньої історії ПНУ ім. В. Стефаника, д-р істор. н., професор, ІІІ Чин ВС

Оскільки тема є доволі широкою, як за предметом, так і хронологією, практично неможливо детально та вичерпно розкрити її в одній доповіді. Тому ми зробили спробу певного узагальнюючого погляду на історію чернецтва в цілому з акцентом на його початках, коли чітко означилися його суть і характер, а також на окремих вузлових моментах і міркуваннях, які здалися нам важливими для розуміння цього феномену.

Чернецтво – це поширена в ряді релігій (християнстві, буддизмі та ін.) форма реалізації ідеалу праведного життя, що передбачає зречення світу й аскетизм[1]. Історично чернецтво зародилося спочатку в буддизмі (в Індії та інших країнах Південної та Південно-Східної Азії) у середині І тис. до н.е. Ще донедавна в деяких буддійських країнах чернецтво складало до третини, а в окремі періоди й до половини всього чоловічого населення[2]. Читати повністю…

ЄПАРХІАЛЬНИЙ СОБОР

«БОГОПОСВЯЧЕНЕ ЖИТТЯ В УГКЦ»

о. маг. Йосафат Фітель, ЧСВВ

«Післаництво богопосвячених осіб»

Основою життя богопосвячених людей є покликання служити Богові. Господь вибирає собі людей і посилає до свідчення віри і любові. Кожну добру справу, яка має на меті поширювати Боже Царство на землі, називаємо післанництвом або, іншими словами, апостольською працею. Богопосвячене життя у ширшому значенні – це дар і післанництво. У вузькому значенні – це постійний духовний розвиток людини, яка посвятилася Всевишньому у євангельських радах для добра Церкви й Божого люду.  Усе, що переживає богопосвячена людина: потреби, переміни, доповнення, досвід – все це впливає на процес розвитку віри, надії й любові до Господа і ближнього, на здобування духовного досвіду й передавання його Церкві.

Завданням богопосвячених людей є постійне пізнавання Бога, Його всемогутності та безмежної любові до людини. Воно найперше відбувається через молитву. Читати повністю…