Слово Пароха на Зіслання Святого Духа

June 20, 2016 | Comments Off on Слово Пароха на Зіслання Святого Духа Опубліковано в Відео архів, Події

 

 

 

 

Перша Свята Літургія нововисвяченого священика Михайла

June 14, 2016 | Comments Off on Перша Свята Літургія нововисвяченого священика Михайла Опубліковано в Події, Проповіді та науки

DSC_0421 (Large)

 

13 червня у храмі Святих Кирила і Методія в Івано-Франківську (Крихівцях) свято – урочиста Свята Літургія, перша після священичих свячень, чи як її називають «приміційна» – о. Михайла Леспуха, священика Згромадження Воплоченого Слова, вихідця із Закарпаття. Священичі свячення відбулися напередодні у храмі Різдва Йоана Хрестителя смт. Дубове Закарпатської області  і святителем був Преосвященний Владика Ніл Луцак.

 

 

Урочистості розпочалися спільними молитвами на одягання риз. Отець Йосафат Бойко закликав вірних бути уважними і слухати тексти молитов на одягання риз: ново висвячений ієрей стояв перед іконостасом, брати підносили по частинах ризи і під час співу молитов та кадіння брати одягали священика. Вірні всі спостерігали і вдумувалися у слова молитов. Ми звикли до подібного одягання єпископа, коли співаються різні молитви і урочисто одягають єпископа серед храму. Щось подібне відбулося в нашому храмі, одягаючи ново- висвяченого священика.

Читати повністю …..

ЧОМУ Я ТАК ЛЮБЛЮ ПАРАФІЯЛЬНИЙ ПРАЗНИК?

June 5, 2016 | Comments Off on ЧОМУ Я ТАК ЛЮБЛЮ ПАРАФІЯЛЬНИЙ ПРАЗНИК? Опубліковано в Події, Проповіді та науки

IMGP5092 (Large)

Ще з раннього дитинства я дуже любив їздити на храмові чи так звані престольні празники. Завжди їздив з бабусею Ганною чи як її ми кликали в родині «бабою Ганею», вона мене завжди брала з собою: спочатку ми їхали до храму на відправу, потім ми купували різні пам’ятки – образки, хрестики і вервички, а відтак йшли в гості по родичах і знайомих. Ми ніколи довго не сиділи в одній хаті, але відвідували різні родини, спілкувалися, ну і, звичайно, голодні ніколи ми не були, та ще й додому приносили щось добрезного.

 

Згодом, коли я вже був семінаристом, а відтак став священиком, то також траплялося їздити на храмові святкування. Але тоді я вже більше розумів і багато чого вже міг оцінити – що добре, а що можна було би робити по-іншому. Часто я собі DSC_0177 (Large)ставив запитання, як може священик відразу по відправі йти на гостину, а вірних залишати самих? Проте і вірні також відразу йшли по своїх домівках, бо не були призвичаєні до чогось іншого. Навіть ніхто не припускав, що крім відправи можуть бути ще якісь заходи. Нині багато парафій вже мають зовсім інші практики, акції, фестивалі, концерти.

 

Був я на празниках, коли було дуже багато відправ і я бачив, як люди мучаться, бо не можуть уважно так багато вистояти – молитися і всенощне, і літургію, і парастас, і обхід кругом храму, і до того всього ще й вечірню.

 

Був я на одному з таких празників, коли я очолював відправи, а відтак мене просили молитися вечірню, у храмі тоді було 10 людей, а всі інші вже гостилися надворі. Я не розумів, чому не можна відмінити відправу вечірні, щоб святкувати з людьми.

 

Був я на празниках, коли після відправи всі священики пішли на гостину, а люди хотіли спілкуватися, стояли біля храму і я з ними затримався більше часу. І тоді мені дзвонив парох і сказав, що всі священики на мене чекають, а люди хотіли спілкуватися.

DSC_0258 (Large)

Коли мене призначили у березні 2007 року настоятелем молодої парафії на околиці Івано-Франківська, парафії, яка ще не мала храму, не мала сформованої спільноти, а мала тільки невеличкий монастир з каплицею 18 квадратних метрів та двома рядами лавок, я зрозумів, що Господь дає мені різні можливості, щоб втілювати в життя те, що я бачив за кордоном, а саме в Італії та Іспанії, коли люди гуртуються навколо парафії, моляться, святкують, відпочивають з Богом. А також я зрозумів, що я маю нагоду спробувати виправляти те, що мені не подобалося. І вже в травні 2007 року я повинен був організувати перший храмовий празник з нагоди престольного свята святих рівноапостольних Кирила і Методія.

 

Читати повністю …..

ЗАПРОШУЄМО НА ХРАМОВИЙ ПРАЗНИК!

May 21, 2016 | Comments Off on ЗАПРОШУЄМО НА ХРАМОВИЙ ПРАЗНИК! Опубліковано в Події

Запрошення храм плакат (Large)

«Воскресіння Христа – джерело віри, надії і любові християнина»

May 21, 2016 | Comments Off on «Воскресіння Христа – джерело віри, надії і любові християнина» Опубліковано в Парафіяльний вісник, Події, Проповіді та науки

3(35)-page-001 - Копія«Христос воскрес!» – цей благовісний привіт для нас, християн,

є початком і кінцем нашої проповіді, серцевиною нашої віри,

основою нашої надії та звершенням нашої любові».

(Блаженніший Святослав)

 

Дорогі друзі, браття і сестри у Христі!

 

Ви тримаєте в руках черговий випуск нашого вісника «Місіонери Слова». Він виходить у пасхальному часі та з нагоди нашого храмового празника парафії Святих Кирила і Методія, який ми відзначаємо у травні. Для наших розважань я обрав слова Глави нашої Церкви Блаженнішого Святослава з його великоднього послання, коли він говорить про суть пасхального привітання «Христос Воскрес!».

 

  1. Для нас, віруючих християн, для яких віра не завершується освяченням пасхального кошика, слово про Воскресіння значить дуже багато. Кожного разу, коли ми вітаємося з нашими ближніми «Христос Воскрес!», ми визнаємо, що Ісус є нашим Господом, що «нема ні в кому іншому спасіння, бо й імени немає іншого під небом, що було дане людям, яким ми маємо спастися» (Ді 4,12) і що «якщо Христос не воскрес, тоді марна і проповідь наша, марна й віра ваша» (І Кор 15,14).

Свою віру в силу Ісуса Христа, в Його спасительну місію та Його Божественну природу людина може виявляти різними способами.

Наша віра – це є реакція на Боже об’явлення. Це є дія розуму людини – прийняти за правду те, що Господь об’явив, а Церква подає до вірування. Основою нашої віри є Особа Ісуса Христа, Богочоловіка, тобто Того про Кого ми чули в пасхальному читанні Євангелія: «Споконвіку було Слово, і з Богом було Слово і Слово було – Бог. З Богом було воно споконвіку. Ним постало все, і ніщо, що постало, не постало без нього» (Ів 1,1-3). Читати повністю …..

П’ЯТЕ ЄВАНГЕЛІЄ або ЗАПИСКИ ПАЛОМНИЦІ ДО СВЯТОЇ ЗЕМЛІ

April 12, 2016 | Comments Off on П’ЯТЕ ЄВАНГЕЛІЄ або ЗАПИСКИ ПАЛОМНИЦІ ДО СВЯТОЇ ЗЕМЛІ Опубліковано в Події, Проповіді та науки

1111З нагоди Ювілейного Року Божого Милосердя під духовною опікою о. Йосафата Бойка, Згромадження Воплоченого Слова, головою комісії у справах монашества Івано-Франківської архієпархії УГКЦ та настоятелем парафії святих Кирила і Методія було організоване паломництво великої групи у складі 58-х осіб до Святої Землі. Три сестри монахині та два священики молитовно супроводжували групу протягом цілого тижня.1111

 

Після молебню в храмі Кирила і Методія в Івано-Франківську (Крихівцях), переїзду до Львова, вильоту і м’якого приземлення на Святій Землі група вирушила до Вифлеєму – місця народження Месії, потомка царя Давида, народженого і помазаного на царство теж у Вифлеємі. Храм Різдва Христового – єдина у світі святиня справжнього поєднання християн різних конфесій. Отець Йосафат із цього приводу наголошував, що у боротьбі конфесій зазвичай «зашкалює» обрядовість, Ісус же бачить серце кожної людини, а справжнього християнина відрізняє найперше виконання двох заповідей: про любов до Бога і до ближнього. Символічно, що вхід в Базиліку Різдва Христового можливий лише через дуже низькі двері, які називаються «дверима смирення». Грот Різдва Христового в підземній печері, розташований під базилікою. Печеру, довжина якої 12м 40см, ширина 3м 90см, висота – 3м, освітлюють 32 лампадки. Місце народження відзначено Вифлеємською Срібною Зіркою із 14-ма променями, що символізують 14 колін від Авраама. Зірка хоча й зроблена за вірменською апостольською традицією, служить вівтарем і є нейтральною для всіх релігій. У цьому святому місці народження Спасителя людства наша група паломників молилася за ласку мати серце лагідне й любляче, як серце Христове. Перша наша Служба Божа на святій Землі була в прилеглій до печери церкві Св. Катерини Олександрійської.

Читати повністю …..

Псевдособор 1946 – 2

March 10, 2016 | Comments Off on Псевдособор 1946 – 2 Опубліковано в Відео архів, Події

Псевдособор 1946 року

March 10, 2016 | Comments Off on Псевдособор 1946 року Опубліковано в Відео архів, Події

Кава брейк на ВЕЖІ про Ювілейний Рік

March 3, 2016 | Comments Off on Кава брейк на ВЕЖІ про Ювілейний Рік Опубліковано в Відео архів, Події

 

 

 

“Прийшло до своїх, – а свої його не прийняли” (Ів 1,11)

February 19, 2016 | Comments Off on “Прийшло до своїх, – а свої його не прийняли” (Ів 1,11) Опубліковано в Події, Проповіді та науки

Дорогі друзі, браття і сестри у Христі!

1(33)-page-001Ви тримаєте в руках новий випуск, перший у новому 2016 році, нашого парафіяльного вісника «Місіонери Слова». Виходить він з нагоди йорданських відвідин зі свяченою водою та благословенням ваших домівок, місць проживання та праці. І хочу відразу зауважити, що наш вісник має одну єдину ціль – утвердити у вірі тих, які живуть з Богом та активним церковним життям, а також відкрити Бога і Церкву тим, які є у пошуках, які живуть у сумнівах та випробуваннях, а може навіть у дусі спротиву щодо Церкви чи Господа Бога. Насправді, життя з Богом, життя у церковній спільноті при парафії чи при монастирі, не можна ні з чим порівняти, тому що це правдиве життя. Лише таким способом людина може щоденно  смакувати правдиве життя і відчувати його цінність, може насолоджуватися спокоєм совісті, а також завдяки цьому матиме силу переборювати всі життєві труднощі і випробування.

 

Для нинішнього нашого випуску я вибрав слова з Євангелії від Івана (1,11): «Прийшло до своїх, – а свої його не прийняли». І роздумуючи над ними, прагну представити читачам базову думку відносин людини з Богом і людини з Церквою, як спільнотою віруючих людей. Ця тема є дуже актуальною в часі душпастирських відвідин домівок та благословень йорданською водою, тому що не один ставить собі запитання: Для чого ті «ксьондзи», «батюшки» чи священики ходять по хатах? Навіщо здалися ці всі кроплення і відвідини? А відповідь дуже проста: священик, як «alter Christus» – «інший Христос», йде у пошуках людей, щоб привести їх до Бога, до Церкви, до життя у благодаті та життя святими тайнами – Покаянням і Причастям.

 

Господь завжди шукає за кожною людиною. Коли ми подивимося на історію спасіння, а зокрема на перших людей Адама і Єву, бачимо, що Господь сотворив їх з любові, дав їм ласку існування та насолоди від життя. Вони жили у Божій присутності, з Богом. Але одночасно Господь дав їм, як і кожній людині на землі, неоціненний скарб – свобідну волю. Цією волею вони могли скористатися, щоб жити з Богом, або відкинути Його. В якийсь момент вони подумали, що можуть самі собі дати раду в житті – без Бога. Так, саме так і зробили Адам та Єва, які захотіли жити по-їхньому, порушивши заповідь Божу. Все було сотворено для їхнього добра, але мали одну єдину заборону. Порушивши божу заповідь, вони відійшли від Бога, почали ховатися. Але Господь не залишає їх, а йде у пошуки і каже до чоловіка: «ДЕ ТИ?». (Бут 3,9). Одночасно висловлює Адамові страшні слова: «За те, що ти послухав голос твоєї жінки і їв з дерева, з якого я наказав тобі не їсти, проклята земля через Тебе» (Бут 3,17). Непослух супроти Бога завершується прокляттям для всього людського роду, бо ж Адам був Отцем своїх нащадків, і нашим праотцем.

Читати повністю …..